Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 23 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 14 липня 2008 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженку та мешканку м. Донецька,

судиму 30 листопада 2005 року Голосіївським

районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі, звільнену

від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на три роки,

за ч. 2 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років шість місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 469 гривень 20 копійок судових витрат за проведення хімічної експертизи.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 23 вересня 2008 року вирок місцевого суду змінено: за ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_1 призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 гривень.

Постановлено вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.

Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на рецидив злочинів.

ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 9 січня 2008 року о 16 годині в приміщенні поштового відділення зв’язку № 8, розташованого в будинку АДРЕСА_1, незаконно придбала 200 пігулок, які містили особливо небезпечну психотропну речовину – МДМА (3,4 – метилендіоксиметамфетамін) масою 7,79 г., що є великим розміром. У подальшому, незаконно зберігаючи при собі зазначену вище психотропну речовину, ОСОБА_1 направилася за місцем свого проживання, але о 16 годині 10 хвилин біля поштового відділення була затримана працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на направильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м’якості, ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Указує на необґрунтоване застосування ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Довід прокурора про безпідставне застосування судом ст. 69 КК України при призначенні покарання засудженій є обґрунтованим.

При прийнятті рішення про призначення покарання засудженій нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 309 КК України, апеляційний суд указав, що враховує обставини, які пом’якшують покарання, зокрема, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, викриття джерела придбання психотропної речовини, а також те, що у ОСОБА_1 на утриманні перебуває малолітня дитина, і вона є матір’ю одиночкою. Однак, у порушення вимог ст. 69 КК України суд належним чином не навів підстав для прийняття зазначеного рішення, зокрема, не вказав, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочину, та не навів даних про засуджену, які певним чином її характеризують.

Крім того, при призначенні засудженій покарання суд не врахував тяжкість вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, а також те, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочину в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і вчинила злочин під час іспитового строку за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2005 року.

Отже, колегія суддів вважає, що призначене засудженій покарання із застосуванням ст. 69 КК України слід визнати необґрунтованим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м’якості.

У зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м’якості ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 23 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.