Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2009 року.

Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м. Єкатеринбург Російської Федерації,

громадянина України, несудимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 8 травня 2002 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем "ЗАЗ-968 М", д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Пушкіна в смт Якимівка Запорізької області у напрямку мосту через залізничне полотно, в районі АЗС № 4 Якимівської нафтобази не обрав безпечної швидкості та заходів до безпеки руху, внаслідок чого з’їхав на праве узбіччя, здійснив наїзд на бордюрний камінь, після чого, не впоравшись з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Фольксваген", д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля "ЗАЗ" – ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці події.

Своїм діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, що перебуває у прямому причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та з наслідками, які настали.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2009 року цей вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1, а також правильність юридичної оцінки його дій, порушує питання про скасування зазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м’якості та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. На обґрунтування своєї позиції посилається на те, що місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не в повній мірі врахував усі обставин справи, зокрема наслідки, які настали – смерть трьох осіб, а також те, що останній вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, у вчиненому не розкаявся. Крім того, прокурор вказує на те, що ухвалюючи рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробування, суд порушив вимоги ст. 399 КПК України, оскільки попередній вирок щодо ОСОБА_1 був скасований ухвалою Верховного Суду України від 19 лютого 2008 року саме у зв’язку із м’якістю призначеного йому покарання.

Засудженим ОСОБА_1 подані письмові заперечення на касаційне подання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення засудженого та захисника, які заперечували проти задоволення подання прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Цих вимог суд першої інстанції не виконав.

Як убачається з матеріалів справи попереднім вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 4 червня 2007 року ОСОБА_1 за вчинення інкримінованого йому злочину було обране покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Після перевірки в касаційному порядку даний вирок щодо ОСОБА_1 ухвалою Верховного Суду України від 19 лютого 2008 року було скасовано й направлено справу на новий судовий розгляд через м’якість призначеного покарання. При цьому касаційний суд вказав, що за умови встановлення винуватості ОСОБА_1 у тому ж об’ємі, призначене йому покарання із застосуванням статей 69 та 75 КК України слід вважати м’яким.

Однак, під час нового розгляду справи суд першої інстанції на порушення вимог ст. 399 КПК України не виконав вказівок касаційного суду та при повторному розгляді даної справи за тих же фактичних обставин справи, даних про особу винного, по суті, за відсутності інших вагомих обставин, які б мали юридичне значення для визначення міри покарання, повторно безпідставно звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Тому, погоджуючись з доводами касаційного подання, з огляду на наведені підстави, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно виконати вказівки суду касаційної інстанції, зазначені в ухвалі від 19 лютого 2008 року, та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

При перевірці судового рішення в порядку апеляційного провадження суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усі обставини справи, внаслідок чого прийшов до хибного висновку про необхідність залишення вироку без зміни, а тому рішення апеляційного суду також підлягає скасуванню.

Керуючись статями 394–396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.