Верховний Суд колегією суддів першої палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Короля В.В.,

суддів: Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2015 року щодо нього,

вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2015 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить перевірити зазначені судові рішення у касаційному порядку та водночас порушує питання про поновлення йому строку на їх касаційне оскарження.

Перевіривши доводи касаційної скарги та клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, суд вважає, що касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику, виходячи з наступного.

23 листопада 2015 року засуджений ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2015 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги. Копія цієї ухвала була надіслана засудженому та отримана ним, відповідно до розписки, 3 січня 2016 року.

Оскільки засудженим ОСОБА_1 у наданий йому строк не було усунуто вказані в ухвалі недоліки, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2016 року касаційну скаргу повернуто скаржнику.

Засуджений ОСОБА_1 надіслав 16 листопада 2017 року касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

На виконання пункту 4 параграфу 3 Розділу 4 вказаного Закону матеріали провадження та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 передано до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала касаційну скаргу про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Обґрунтовуючи прохання про поновлення строку, засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що своєчасно підготувати касаційну скаргу не мав можливості, оскільки після проголошення ухвали апеляційним судом його було етаповано для відбуття покарання в іншу область, а також на відсутність у нього юридичної освіти.

Посилання засудженого на зазначені обставини для поновлення строку касаційного оскарження є такими, що, на думку суду, не свідчать про наявність істотних перешкод чи поважних причин для реалізації права на подання касаційної скарги.

Як убачається з провадження, засуджений ОСОБА_1 звертався з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції у визначений законом строк, отже він не був позбавлений можливості реалізувати своє право на касаційне оскарження.

З дня ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (6 листопада 2015 року) засуджений ОСОБА_1 мав достатньо часу для того, щоб скористатись установленими законом процедурами для оскарження судових рішень до суду касаційної інстанції, в тому числі шляхом звернення до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для отримання юридичної допомоги. Будь-яких даних, які б свідчили про наявність реальних перешкод для реалізації цього права у засудженого, в клопотанні не зазначено.

Оскільки поважних причин пропуску строку на касаційного оскарження у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не наводить, підстав для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень суд касаційної інстанції не вбачає.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає поверненню заявникові.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, суд

відмовити засудженому ОСОБА_1 у поновленні строку касаційного оскарження вироку Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2015 року щодо нього.

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1, з усіма доданими до неї матеріалами, повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.