Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 29 жовтня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

оскаржуваною постановою місцевого суду скасовано постанову старшого прокурора відділу прокуратури Донецької області від 16 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

На думку особи, яка порушила кримінальну справу, ОСОБА_1. та ОСОБА_2., будучи службовими особами органів державної податкової служби, за попередньою змовою між собою, умисно, в особистих інтересах, а саме, з мотивів невірного розуміння завдань органів державної податкової служби щодо наповнення бюджету та погашення податкової заборгованості в будь-який спосіб, бажаючи створити видимість роботи відділу ДПІ, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що об’єкт незавершеного будівництва не є власністю боржника, реалізували даний об’єкт, чим заподіяли шкоду в сумі 1 474 699,15 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що судами необґрунтовано скасовано постанову прокурора про порушення кримінальної справи, оскільки органами досудового слідства при порушенні кримінальної справи було дотримано вимоги ст. ст. 94, 98 КПК України. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; думку прокурора, який підтримав касаційне подання; пояснення захисників, які просили залишити касаційне подання без задоволення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти лише наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вказаних вимог закону не дотримався, оскільки замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для їх винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів, з’ясування направленості умислу осіб, щодо яких порушено кримінальну справу, тобто заздалегідь вирішив ті питання, які мають вирішуватися при розгляді справи по суті.

Апеляційний суд на вказані недоліки уваги не звернув та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Оскільки суди першої й апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.