Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 2 грудня 2008 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України,

раніше двічі судимого,13.06.2001р.

за ч.3ст. 81, ч.2 ст. 140, 208 КК України

на 5 років позбавлення волі, звільненого

4.06.2004р. умовно – достроково на 1 рік 6 місяців;

26.08.2004р. за ч.2 ст. 185,ст. 71 КК України

на 3 роки позбавлення волі, звільненого

29.06.2007р. умовно-достроково на строк 2 місяці

4 дні,

засуджено

- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього певних обов’язків відповідно до ст. 76 КК України.

Цим вироком засуджено ОСОБА_2, який касаційної скарги не подав і щодо якого касаційне подання не внесено.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він у ніч на 4 червня 2008 року, знаходячись в с. Новостепанівка та перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2., з проникненням в приміщення цеху переробки філіалу "Світанок" "Агрофірми Агротіс", вчинили таємне викрадення майна підприємства на загальну суму 2 441 грн. 97 коп.

У касаційному поданні, як видно з його змісту, заступник прокурора Донецької області просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі внаслідок м’якості. Вважає, що суд, призначаючи покарання не дав оцінки ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, не врахував, що він неодноразово судимий, новий злочин вчинив через 10 місяців після закінчення строку покарання, попереднє покарання відбував реально, судимість не знята і не погашена, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив злочин. Крім того, ОСОБА_1. ніде не працює, суспільно – корисною працею не займається, вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, веде паразитичний спосіб життя. Призначене ОСОБА_1. покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину і його особі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій ОСОБА_1. та доведеність його вини у вчиненні злочину у поданні не оспорюються.

Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_1. суд на порушення вимог ст. 65 КК України по суті не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та його особу і без достатніх підстав звільнив його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. При цьому суд послався на те, що ОСОБА_1. щиро покаявся, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував шкоду і не є небезпечним для суспільства.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1. у стані алкогольного сп’яніння вчинив тяжкий злочин, ніде не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не зняті і не погашені, раніше покарання відбував реально і новий злочин вчинив через 10 місяців після звільнення за попереднім вироком.

Крім того, суд не врахував те, що до ОСОБА_1. раніше застосовувалось умовно-дострокове звільнення від покарання, після чого він на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин.

За таких обставин колегія суддів вважає, що застосування ст. 75 КК України до ОСОБА_1. не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину і його особі.

Тому вирок суду як такий, що суперечать вимогам ст. 65 КК України, відповідно до ст. 372 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин викладених у вироку, та ті ж дані про його особу, то звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України слід визнати необґрунтованим, а покарання невиправдано м’яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 2 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати за м’якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.