5-2744км09 Про зловживання владою, службове підроблення, отримання хабарів та створення злочинної організації працівниками митниці - 22.10.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23.06.2008 року щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 8 листопада 2007 року засуджено:

1970 року народження, не судимого,

за ч.3 ст. 364 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_4 позбавлено спеціального звання і рангу – радник митної служби 2 рангу;

за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

за ч.2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_4 призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_4 позбавлено спеціального звання і рангу – радник митної служби 2 рангу;

За ч.2 ст. 361 КК України ОСОБА_4 виправдано за відсутністю складу злочину.

1962 року народження, не судимого,

за ч.1 ст. 255 КК України на 8 років позбавлення волі; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 2 рангу;

за ч.3 ст. 368 КК України на 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 2 рангу;

за ч.3 ст. 364 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 2 рангу;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_2 призначено 9 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 2 рангу;

1968 року народження, не судимого,

за ч.1 ст. 255 КК України на 8 років позбавлення волі; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 1 рангу;

за ч.3 ст. 368 КК України на 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 1 рангу;

за ч.3 ст. 364 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 1 рангу;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 9 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання і рангу – інспектора митної служби 1 рангу.

1961 року народження, не судимого,

за ч.3 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією ? частини майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання і рангу – радник митної служби 2 рангу;

за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією ? частини майна, яке є власністю засудженого;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_5 призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією ? частини майна, яке є власністю засудженого; на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання і рангу – радник митної служби 2 рангу.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання на іспитовий строк 3 роки та покладено певні обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

За ч.2 ст. 361 КК України ОСОБА_5 виправдано за відсутністю складу злочину.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 судові витрати в солідарному порядку, вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 засуджено за те, що вони з травня 2003 року у м.Феодосії вчинили такі злочини.

Будучи службовими особами правоохоронного органу – Державної митної служби України, і працюючи на митному пості "Феодосія" Кримської регіональної митниці: ОСОБА_4 начальником посту, ОСОБА_2 – головним інспектором, ОСОБА_1 – старшим інспектором, з метою вчинення особливо тяжких та інших злочинів добровільно об’єдналися під керівництвом організатора у злочинну організацію, куди залучили співробітників пункту пропуску Феодосійського морського торгівельного порту – головних інспекторів ОСОБА_5 та іншу особу з метою отримання хабарів в особливо великих розмірах за проведення фіктивних митних оформлень, а також видачу декларантам документів для погашення податкових векселів з метою ухилення від сплати податків та інших обов’язкових платежів на території України.

Так, в період з 29.05.2003 року до 27.12.2003 року ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 брали участь у фіктивних митних оформленнях вантажів цукру на митному пості "Феодосія" Кримської регіональної митниці, що нібито були вивезені за межі території України на іноземних суднах "Спенсер" і "Вієнна Вуд", які насправді не прибували на територію України і не завантажувалися: всього було оформлено у травні 15000 тон цукру, у липні – 20000 тон, у жовтні – 30500 тон, та грудні 2003 року – 23796 тон. П’ятий примірник вантажно-митних декларацій видавався представникам декларантів (директору ТОВ "Агромаркет" Шалівському та директору ТОВ "Сервіс-Плюс" Онофрійчуку), що давало можливість останнім надати їх до ДПІ для погашення простих векселів за операціями з давальницькою сировиною, внаслідок чого державі було заподіяно істотну шкоду, що спричинило тяжкі наслідки у виді несплати ПДВ та мита (державному бюджету України відповідно заподіяно шкоду на суми: 39857502,51 грн., 55363431,15 грн., 82464917,06 грн., 66518330,26 грн.). За вчинення описаних незаконних дій організатор злочинної організації за попередньою змовою з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 отримав від декларантів хабарі в особливо великих розмірах (у травні – 225000 доларів США, що склало 1359915 грн. у національній валюті, у липні – 340000 доларів, що склало 1812880 грн., у жовтні – 518000 доларів США, що склало 2764486,45 грн., у грудні 2003 року – 404532 долари США, що склало 2156762,36 грн.), які розподілив між собою та членами очолюваної ним злочинної організації.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 червня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 змінено:

щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України скасовано і в цій частині направлено Генеральному прокурору для організації додаткового розслідування;

щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст. 366 КК України скасовано, а справу в цій частині закрито за недоведеністю винності; з ч.3 ст. 364 КК України перекваліфіковано на ч.2 ст. 367 КК України і призначено покарання у виді 4 роки позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов’язані зі службою у правоохоронних органах на 3 роки, без штрафу; виключено рішення про позбавлення ОСОБА_4 спеціального звання та рангу на підставі ст. 54 КК України;

щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.3 ст. 368 КК України скасовано, а справу в цій частині закрито за недоведеністю участі засуджених у вчиненні злочину; за ч.1 ст. 255 КК України застосовано ст. 69 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на 4 роки кожному, на підставі ст. 54 КК України позбавлено спеціального звання і рангу: ОСОБА_2 – інспектора митної служби 2 рангу, ОСОБА_1 – інспектора митної служби 1 рангу; за ч.3 ст. 364 КК України пом’якшено покарання і кожному призначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою в правоохоронних органах строком на 3 роки кожному, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засуджених, на підставі ст. 54 КК України позбавлено спеціального звання і рангу: ОСОБА_2 – інспектора митної служби 2 рангу, ОСОБА_1 – інспектора митної служби 1 рангу; за ч.2 ст. 366 КК України вирок залишено без зміни. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі службою в правоохоронних органах на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є власністю кожного засудженого; на підставі ст. 54 КК України позбавлено спеціального звання і рангу: ОСОБА_2 – інспектора митної служби 2 рангу, ОСОБА_1 – інспектора митної служби 1 рангу;

щодо ОСОБА_5 за ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України вирок залишено без зміни. В частині призначення покарання за сукупністю злочинів за ч.70 КК України (2341-14) застосовано принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим і постановлено вважати, його засудженим на 4 роки позбавлення волі.

З мотивувальної частини виключено посилання суду на те, що ОСОБА_4 був членом злочинної організації і його участь у злочинній організації, оскільки постановою слідчого від 3.06.2005 року кримінальну справу за ч.1 ст. 255 КК України щодо ОСОБА_4 закрито за п.2 ст. 6 КПК України. Також виключено з мотивувальної частини обвинувачення, визнане судом доведеним, вказівку про участь ОСОБА_4 у митному оформленні вантажної митної декларації № 60006/3/00811 від 10.10.2003 оку.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_1 просить змінити ухвалу апеляційного суду від 23.06.2008 року, виправдати його за ч.1 ст.255, ч.3.364 та ч.3 ст. 366 КК України, а справу провадження закрити. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, однобічність і неповноту судового розгляду, що призвело до необґрунтованого засудження. Вказує, що апеляційний суд, ухвалюючи своє рішення, не врахував змін, внесених до законодавства Законом України від 15.04.2008 р. "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" (270-17) , які виключають можливість його засудження за ч.1 ст. 255 КК України. У доповненні до касаційної скарги ОСОБА_1 просить пом’якшити покарання, призначене за ч.3 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України;

засуджений ОСОБА_2 просить виправдати його за ч.1 ст. 255 та ч.2 366 КК України, а за ч.3 ст. 364 КК України просить пом’якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Посилається на те, що апеляційний суд не взяв до уваги, що у зв’язку з внесенням змін до діючого законодавства в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України. Крім того, вважає, що зібраними у справі доказами не підтверджується його винність у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України;

захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_4, а справу провадженням закрити. Посилається на однобічність і неповноту судового слідства, внаслідок чого ОСОБА_4 необґрунтовано засуджено. Вважає, що апеляційний суд не взяв до уваги, що у діях засудженого відсутній склад злочину, а в своїй ухвалі не зазначив, якими саме діями засудженого вчинено злочини та не вказав кваліфікуючих ознак злочинів.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, зокрема, посилається на необґрунтованість рішення про скасування вироку за ч.3 ст. 212 КК України і, крім того, зазначає, що апеляційний суд не взяв до уваги, що це потягло відсутність складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України. Вважає необґрунтованим рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 з ч.3 ст. 364 КК України на ч.2 ст. 367 КК України. Також прокурор вказує на порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме, що під час проведення судового слідства в апеляційному суді не вівся протокол судового засідання. Ухвала винесена з порушенням вимог ст. 377 КК України, є немотивованою, не містить аналізу доказів по справі, вказівок, обов’язкових для виконання під час проведення додаткового розслідування; у ній зазначено прізвище особи, що не була засуджена вироком. Рішення про пом’якшення засудженим покарання прокурор вважає необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення прокурора Донченка В.І., який підтримав касаційне подання, захисника ОСОБА_3, який просив задовольнити його касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг та касаційного подання, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду – скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд з таких підстав.

Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути викладені докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі необхідно зазначити підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. При скасуванні або зміні вироку в ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необгрунтованість вироку. Повертаючи справу на додаткове розслідування, апеляційний суд повинен в ухвалі зазначити обставини, які необхідно з’ясувати. Ці вимоги апеляційним судом порушено.

Так, залишаючи без зміни вирок в частині кваліфікації щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 за ч.3 ст. 364 КК України і перекваліфіковуючи дії ОСОБА_4 на ч.2 ст. 367 КК України, суд одночасно скасував цей вирок у частині засудження названих осіб за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України з направленням справи на додаткове розслідування. При цьому не звернув уваги, що діяння,

кваліфіковані за всіма вищезазначеними статтями КК України (2341-14) , становлять ідеальну сукупність злочинів і тому таке рішення суду є суперечливим і необґрунтованим.

Виключаючи з мотивувальної частини вироку посилання на те, що ОСОБА_4 був членом злочинної організації з огляду на постанову слідчого від 3.06.2005 року про закриття щодо нього справи за ч.1 ст. 255 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України, суд не надав оцінку аналогічній постанові слідчого щодо ОСОБА_5 (т.20 а.с.292) та не вирішив питання про правильність кваліфікації дій засудженого в цій частині з урахуванням змін, внесених до ст. 28 КК України Законом України від 15.04.2008 р. "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" (270-17) .

Скасовуючи вирок щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у частині засудження за ч.3 ст. 368 КК України, суд послався тільки на неконкретність пред’явленого їм обвинувачення. При цьому не надав оцінку доказам, які є в справі, за необхідності не перевірив їх під час проведення судового слідства. Про передчасність такого рішення свідчать і надані прокурором в суд касаційної інстанції копії вироків щодо інших осіб, причетних до названого злочину.

За таких обставин, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною і обґрунтованою. На підставі ч.1 ст. 398 КПК України внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону вона підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки.

головуючого	Селівона О.Ф.
суддів за участю прокурора	Шевченко Т.В., Канигіної Г.В. Донченка В.І.
захисника засудженого ОСОБА_4	адвоката ОСОБА_3