Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Кілійського районного суду Одеської області від 5 листопада 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

не маючого судимості,

за ч. 1 ст. 164 КК України на один рік обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік іспитового строку.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4.869 грн. 22 коп. на відшкодування матеріальної шкоди,

установила:

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої дочки Курочкіної Тетяни, внаслідок чого за період з 17 серпня 2005 року до 1 липня 2008 року виникла заборгованість на суму 4.869 грн. 22 коп.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить змінити вирок у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в даному разі суперечить вимогам п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України і підлягає скасуванню, а справа в цій частині – закриттю.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив змінити вирок, скасувавши рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по аліментам, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини за обставин, наведених у вироку, підтверджуються сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, у тому числі показаннями засудженого, який визнав свою вину, і в касаційному поданні під сумнів не ставляться.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України є правильною, і в колегії суддів сумніву не викликає.

Покарання Курочкіну призначене у відповідності з вимогами закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винуватого, всіх обставин, які обтяжують і пом’якшують його покарання.

Разом із тим, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по сплаті аліментів.

Приймаючи таке рішення, суд залишив поза увагою рішення Кілійського районного суду Одеської області від 16 листопада 2006 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, яке знаходиться на стадії виконання, і всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України допустив по суті повторне стягнення цих же грошових сум.

З зв’язку з чим колегія суддів знаходить слушними доводи касаційного подання про необхідність скасування рішення суду щодо задоволення цивільного позову із закриттям справи в цій частині.

Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Кілійського районного суду Одеської області від 5 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. Скасувати рішення суду про задоволення цивільного позову ОСОБА_2, а справу в цій частині – закрити.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.