У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого
|
Редьки А.І.,
|
|
суддів
|
Скотаря А.М., Лавренюка
М.Ю.,
|
|
за участю прокурора
|
Казнадзея В.В.,
|
|
засуджених
|
ОСОБА_1., ОСОБА_2
|
|
захисника
|
ОСОБА_3
|
|
та перекладача
|
ОСОБА_4
|
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1.ОСОБА_2 ОСОБА_5. та захисника ОСОБА_3. на вирок апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2007 року, яким засуджено
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
не судимого,
- за п.п. 1, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;
- за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,
не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,
- за п.п. 1, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,
не судимого,
- за п.п. 1, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
Постановлено стягнути в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_5. та ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_6 ОСОБА_7. та ОСОБА_8. по 50 000 грн. моральної шкоди кожному.
Згідно з вироком ОСОБА_1., ОСОБА_5 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони 27 січня 2005 року близько 20 год. після спільного вживання алкогольних напоїв, прийшли до приміщення складу-магазину ПП "Зінькова", розташованого на вул. Л. Українки, 33-А у м. Вишневому Київської області з метою отримання від працівника цього магазину ОСОБА_6 карточного боргу.
Знаючи про те, що в приміщенні магазину знаходились інші працівники цього магазину, засуджені за попередньою змовою між собою вирішили вчинити розбійний напад з метою заволодіння чужим майном. Для чого вони металевим стержнем відкрили вхідні двері і натягнувши на очі спортивні шапки та одягнувши в’язані рукавички увійшли в приміщення вказаного магазину де намагалися відкрити касові апарати, що знаходились в торговому залі.
На звук сигналізації касового апарата вибігли працівники магазину ОСОБА_9 та ОСОБА_10 яким ОСОБА_2 та ОСОБА_1., з метою подолання їх опору, завдали ударів в голову скляними пляшками, заподіявши при цьому ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_10. тяжкі тілесні ушкодження.
Після чого завели їх в кімнату в якій ОСОБА_11. утримував працівників магазину ОСОБА_6 і ОСОБА_12, де всіх зв’язали, а потім ОСОБА_1. та ОСОБА_5 почали обшукувати приміщення магазину з метою заволодіння чужим майном.
Надалі, з метою приховування злочину, ОСОБА_1. запропонував ОСОБА_5. та ОСОБА_2 вчинити вбивство ОСОБА_6, ОСОБА_12., ОСОБА_9 та ОСОБА_10. на що отримав їх згоду. Після чого, ОСОБА_1. та ОСОБА_5 по одному виводили потерпілих в різні приміщення, в той час як ОСОБА_2 знаходився в кімнаті з рештою потерпілих, обмотували електропроводом їх шиї і одночасно починали тягнути в різні сторони.
Таким чином засуджені вчинили умисне вбивство ОСОБА_6, ОСОБА_12., ОСОБА_9 та ОСОБА_10.
Крім того, 28 січня 2005 року у період з 00 до 4 год. ОСОБА_1., перебуваючи у с. Саливонки Васильківського району Київської області у невстановленої особи, придбав без мети збуту 40 мл. ацетильованого опію, що в перерахунку на суху речовину складає 0,1356 г., який незаконно перевіз та зберігав за місцем свого проживання і який в цей же день о 14 год. 20 хв. було виявлено і вилучено працівниками міліції при огляді його помешкання.
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_1. вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, зазначає, що його вина не підтверджена матеріалами справи, а під час досудового слідства до нього застосовувались незаконні методи дізнання, посилається на суворість призначеного покарання. Просить вирок суду скасувати і направити справу на нове розслідування.
засуджений ОСОБА_5 вказує на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, фабрикацію матеріалів справи, стверджує, що ОСОБА_1. обмовив його, стверджує, що не приймав участі в умисному вбивстві потерпілих. У зв’язку з цим просить призначити покарання не пов’язане з довічним позбавленням волі.
засуджений ОСОБА_2 стверджує, що на досудовому слідстві до нього застосовувались незаконні методи дізнання, а досудове і судове слідство проводилось з обвинувальним ухилом. Проте, в доповненні до касаційної скарги, у зв’язку із суворістю призначеного покарання, просить вирок суду змінити і призначити покарання не пов’язане з довічним позбавленням волі.
захисник ОСОБА_3 вважає, що судом не в повній мірі враховано пом’якшуючі обставини справи і призначено ОСОБА_2 надто суворе покарання. Просить вирок суду змінити і призначити його підзахисному покарання не пов’язане з довічним позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 які підтримали свої касаційні скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні слід відмовити за таких підстав.
Висновок суду щодо винності засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_5. та ОСОБА_2 у вчиненні злочинних дій, вчинених ним за обставин викладених у вироку, доведений зібраними по справі доказами і такими доказами є показання самих засуджених, які, як на досудовому слідстві так і в суді не заперечували того факту, що 27 січня 2005 року близько 20 год. вони, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, проникли до складу-магазину ПП "Зинькова" де вчинили розбійний напад на працівників магазину.
На досудовому слідстві всі засуджені, а в судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підтвердили факт завдання скляними пляшками ударів в голови потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10. та факт зв’язування працівників магазину.
Згідно з показаннями засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_5. та ОСОБА_2 даними ними під час досудового слідства в якості підозрюваних та обвинувачених, і які були ними підтверджені в ході відтворення обстановки і обставин події за участю захисників, вони з метою приховування вчиненого розбійного нападу, за допомогою електропроводу задушили ОСОБА_6, ОСОБА_12., ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Піддавати сумніву показання засуджених немає підстав, як і немає підстав вважати, що вони обмовили один-одного.
З даних висновків судово-медичних експертиз, вбачається, що смерть потерпілих настала від механічної асфікції в результаті здавлювання органів шиї петлею, а у ОСОБА_9 крім тілесних ушкоджень, які стали причиною смерті, мались і легкі тілесні ушкодження, а у ОСОБА_10. тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджує показання засуджених про завдання скляними пляшками ударів в голову останніх та в подальшому удушення працівників магазину електропроводом.
Також висновок суду щодо винності засуджених підтверджений даними висновків молекулярно-біологічної експертизи, згідно якої на кросівках, що вилучені у ОСОБА_1. виявлено кров потерпілої ОСОБА_9;
висновками судово-хімічної експертизи, згідно яких на одежі ОСОБА_2 виявлені волокна одежі потерпілого ОСОБА_6 а на одежі ОСОБА_1. вявлено волокна одежі потерпілої ОСОБА_9;
висновками трассологічної експертизи, згідно якої слід низу підошви взуття на одежі трупа ОСОБА_10. залишений кросівками, які були вилучені у засудженого ОСОБА_5., а сліди низу підошви взуття на одежі трупа ОСОБА_6 залишений кросівками вилученими у ОСОБА_1. та ОСОБА_5.;
Показання засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_5. та ОСОБА_2 щодо умисного вбивства ОСОБА_6, ОСОБА_12., ОСОБА_9 та ОСОБА_10., дані ними у процесі розслідування справи, є послідовними і носять переконливий характер, оскільки повністю узгоджуються з іншими доказами, які викладені у вироку.
За таких обставин, доводи викладені у касаційних скаргах засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_5. щодо недоведеності їх участі у скоєнні умисного вбивства позбавлені підстав, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що дії засуджених були направленими на позбавлення життя потерпілих.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів без мети збуту підтверджується показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14., які підтвердили факт вилучення з місця помешкання засудженого наркотичного засобу та даними протоколу огляду і вилучення, згідно якого 28 січня 2005 року за місцем проживання ОСОБА_1. виявлено і вилучено наркотичний засіб, який згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом – опієм.
Судом першої інстанції в судовому засіданні були допитані всі особи по справі, свідчення яких мали істотне значення для правильного вирішення справи, повно досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка, а тому доводи, викладені у скарзі засудженого ОСОБА_5. про однобічність та неповноту досудового та судового слідства безпідставні.
Що стосується доводів засуджених про те, що під час досудового слідства до них застосовувались незаконні методи дізнання, то вони є необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи.
Постановою старшого помічника прокурора Києво-Святошинського району Київської області від 23 квітня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо співробітників Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, які були причетні до досудового слідства у вказаній справі, за відсутністю в їх діях злочину, передбаченого ст. ст. 365, 373 КК України.
Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, у тому числі й тих, які б були пов’язані із фабрикацією справи чи із фальсифікацією доказів, та які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Дії засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_5. та ОСОБА_2 за ч.4 ст. 187 КК України, як вчинення розбійного нападу спрямованого на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; п.п. 1, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство двох і більше осіб з метою приховати інший злочин за попередньою змовою групою осіб та ОСОБА_1. за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, судом кваліфіковано правильно.
Що стосується покарання, то воно ОСОБА_1., ОСОБА_5. та ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.ст. 64, 65 КК України, при цьому судом враховано ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про їх особи, а саме, що за місцем проживання вони характеризуються задовільно.
Також враховано обставини, що пом’якшують покарання, а саме, що на утриманні у ОСОБА_5. знаходиться троє неповнолітніх дітей, а на утриманні ОСОБА_2 знаходиться одна неповнолітня дитина та обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Таким чином твердження захисника ОСОБА_3. про те, що судом при постановленні обвинувального вироку не враховано обставини які пом’якшують покарання його підзахисному ОСОБА_2 є такими, що суперечать матеріалам справи.
З урахуванням наведеного, суд обгрунтовано не знайшов можливості для призначення засудженим покарання у виді позбавлення волі на певний строк й належно вмотивував своє рішення про обрання ОСОБА_1., ОСОБА_5. та ОСОБА_2 які являють собою підвищену небезпеку для суспільства, покарання у виді довічного позбавлення волі.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування постановленого судового рішення і пом’якшення засудженим покарання.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_1.ОСОБА_2 ОСОБА_5. та захисника ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 – без зміни.
Судді:
Редька А.І. Скотарь А.М. Лавренюк М.Ю.