Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

судді-доповідача Кишакевича Л.Ю.,

суддів: Остапука В.І., Могильного О.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2014 року,

14 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2014 року, якою залишено без зміни ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 січня 2014 року та вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року.

Так, зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 375 КК до обмеження волі на строк два роки. На підставі статті 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік із покладенням на нього обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Як встановив суд, ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він, будучи суддею Обухівського районного суду Київської області 3 квітня 2009 року постановив завідомо неправосудне рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до Обухівської районної державної адміністрації та Київської обласної державної-адміністрації про визнання недійсним їх рішень та зобов'язав першу розглянути і погодити, а другу - розглянути і затвердити проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "Київське лісове господарство", переведення цих земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передачу земельних ділянок у власність позивачам.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 січня 2014 року вказаний вирок залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2014 року вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без зміни.

Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що він не погоджується з цими рішеннями та просить Верховний Суд України їх скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КПК за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Відповідно до параграфу 3 розділу 4 "Перехідних положень" Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) заяву, разом з доданими до неї документами, було передано до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 параграфу 3 вищезазначеного Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (2147а-19) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши дану заяву ОСОБА_2 Касаційний кримінальний суд установив, що її подано без додержання вимог статей 448 і 449 КПК (у редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015 (192-19) ).

Відповідно до вимог статей 448 і 449 КПК (у редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015 (192-19) ) заява про перегляд Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції повинна містити, серед іншого обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 445 КПК, а також до неї мають бути долучені копії судових рішень про перегляд яких подано заяву та копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 КПК.

Виходячи з вимог пункту 2 частини першої статті 445 КПК, заявник повинен конкретизувати та чітко вказати передбачені цим Кодексом норми права, які, на його думку, застосовано неоднаково.

Оскільки кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій засобами, передбаченими КПК (4651-17) , суд позбавлений можливості самостійно зробити висновок, які саме норми права заявник розцінює як неоднаково застосовані.

Перевірка доводів заявника про порушення судом першої, апеляційної інстанції та ВССУ застосування кримінального закону та порушень кримінального процесуального закону перебуває поза межами законодавчо визначених повноважень Верховного Суду України, а, на підставіпараграфу 3 розділу 4 "Перехідних положень" Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (2147а-19) , й повноважень Верховного Суду щодо перегляду судових рішень у кримінальних справах у порядку, передбаченому главою 33 КПК (4651-17) (у редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015 (192-19) ), та є недопустимою.

Адже вихід за межі визначених законом предмета та умов перегляду Верховним Судом рішень призведе до повторного касаційного перегляду, що не відповідатиме положенням статті 445 КПК і буде суперечити принципу правової визначеності.

Не є достатнім обґрунтуванням підстав для перегляду Верховним Судом судових рішень щодо ОСОБА_2 і посилання у заяві на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені недоліки, встановлені при перевірці відповідності заяви вимогам КПК (4651-17) , перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 450 КПК (у редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015 (192-19) ), якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Заява повертається заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку.

На підставі наведеного та керуючись главою 33 КПК (4651-17) (у редакції Закону України № 192-VIII від 12.02.2015 (192-19) ), параграфу 3 розділу 4 "Перехідних положень" Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) ,

повідомити ОСОБА_2 про недоліки заяви та надати йому строк для їх усунення до 30 січня 2018 року включно.

Якщо недоліки заяви буде усунуто в установлений строк, вона буде вважатися поданою в день її первинного подання до Верховного Суду.

У разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви протягом установленого строку, заяву буде повернуто заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає.