Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 жовтня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2. і скасовано постанови слідчого прокуратури Одеської області від 29 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ "Фірма Фарн" за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України та від 27 березня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо генерального директора ТОВ "Фірма Фарн" ОСОБА_1 і головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни.

Як вбачається із постанови слідчого прокуратури Одеської області від 29 лютого 2008 року кримінальну справу щодо посадових осіб ТОВ "Фірма Фарн" порушено у зв’язку з тим, що вони в середині 2006 року внесли в склад податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 781046 грн. згідно податкових накладних отриманих від товариств, у яких свідоцтва платника ПДВ за рішенням суду визнані недійсними з моменту їх реєстрації, що у свою чергу привело до не донарахування в бюджет держави ПДВ на вказану суму.

У зв’язку з тим, що до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ від фіктивних підприємств, оплачені у складі вартості товарів, які використані в господарській діяльності, то посадові особи ТОВ "Фірма Фарн" неправомірно зависили валові витрати на суму 3905230 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 976307,5 грн.

Крім того, службові особи ТОВ "Фірма Фарн", з метою умисного ухилення від сплати податків, внесли в податкові декларації з ПДВ завідомо неправдиві свідчення відносно податкових зобов’язань перед бюджетом, які надали до ДПІ Малиновського району м. Одеси.

Із постанови слідчого прокуратури Одеської області від 27 березня 2008 року вбачається, що кримінальну справу щодо генерального директора ТОВ "Фірма Фарн" ОСОБА_1 і головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_2. було порушено за вищевикладених обставин.

У касаційному поданні прокурор стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а на момент порушення кримінальних справ мались всі передбачені ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до їх порушення, однак вони не були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. У зв’язку з цим просить постанову місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати і направити матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що його слід залишити без задоволення за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення вказаних постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2. судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Згідно із ст. 94 КПК України справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як убачається із матеріалів справи на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальних справ, підставою до порушення кримінальних справ став висновок спеціаліста комерційно - консалтингового агенства "Ремедіум" за результатами розгляду документів ТОВ "Фірма Фарн" за період з 1 січня 2006 року по 1 січня 2007 року, згідно якого встановлено порушення вимог п.п. 7.4.5, 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(т.1, а.с. 27).

Підставою розгляду спеціалістом комерційно - консалтингового агенства "Ремедіум" документів ТОВ "Фірма Фарн" стала постанова слідчого про призначення документальної ревізії.

Разом з тим, у ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року чітко зазначено перелік контролюючих органів, зокрема, стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів таким контролюючим органом є податкові органи.

Відповідно до п. 2.2.2. цього Закону інші органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.

Таким чином органами досудового слідства не враховано того факту, що порушення кримінальної справи за ст. 212 КК України можливе лише у результаті перевірки спеціально уповноваженого на те органу і безпосереднього виявлення цим органом ознак злочину. Повноваження даного органу, не можуть бути делеговані іншим особам.

Твердження прокурора про незаконність постанови місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є необгрунтованими, оскільки ним не наведено будь-яких даних на підтвердження його доводів, а перевіркою матеріалів справи не виявлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які тягнуть скасування постановлених судових рішень.

За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що у слідчого не було достатніх приводів і підстав до порушення кримінальних справ і правильно скасував його постанови від 29 лютого 2008 року щодо посадових осіб ТОВ "Фірма Фарн" за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України та від 27 березня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо генерального директора ТОВ "Фірма Фарн" ОСОБА_1 і головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України з чим обгрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Ці висновки суду першої інстанції грунтуються на матеріалах справи, які були належно досліджені та правильно оцінені.

Викладені у касаційному поданні доводи прокурора таких висновків суду не спростовують, ці доводи аналогічні доводам його апеляції, були ретельно перевірені при апеляційному розгляді справи і аргументовано відхилені.

Разом з тим, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року (v016p710-09) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , положення п.2 ч.16 ст. 236-8 КПК України стосовно уповноваження судів загальної юрисдикції виносити постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у разі задоволення скарг на постанови про порушення справи та їх скасуванні.

За таких обставин постанова місцевого суду та ухвала апеляційної інстанції в порядку ст. 395 КПК України підлягають зміні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, залишити без задоволення.

В порядку ст. 395 КПК України постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2. і скасовано постанови слідчого прокуратури Одеської області від 29 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ "Фірма Фарн" за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України та від 27 березня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо генерального директора ТОВ "Фірма Фарн" ОСОБА_1 і головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2008 року – змінити: виключити з них посилання про відмову в порушенні кримінальної справи.