Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 5 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 5 червня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 1 рік обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та на нього покладено певні обов’язки відповідно до вимог ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської міської лікарні № 3 витрат на лікування ОСОБА_1 1233,85 грн.; на лікування ОСОБА_2 – 995,88 грн.; на користь потерпілої ОСОБА_2 2000 грн. відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_3 9009,59 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 4.06.2007 року, керуючи мотоциклом ІЖ-Ю-4, д.н. НОМЕР_1, в порушення вимог п.п.2.1, 2.3, 12.4, 12.1, 1.10 Правил дорожнього руху України, рухаючись по вул. Леніна в с. Р. Поляна Черкаського району з перевищенням швидкості понад 70 км/год. не врахував дорожньої обстановки, не справився з керуванням мотоциклом та, виїхавши на праве узбіччя за напрямком свого руху, здійснив наїзд не автомобіль ВАЗ 21013 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. В результаті ДТП автомобіль та мотоцикл були пошкоджені, а потерпілій Кекош заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на додаткове розслідування. Зазначає, що наїзд на автомобіль ОСОБА_2 стався не з його вини, оскільки він не мав технічної можливості уникнути наїзду. На його думку, висновки суду щодо його вини грунтуються на неперевірених доказах. Крім того, посилається на те, що суд безпідставно стягнув з нього на користь лікарні витрати на особисте його лікування та не погоджується з тим, що суд стягнув із нього за ремонт автомобіля 9009 грн. та при цьому не врахував, що вартість автомобіля становить 5000 грн..

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що вирок в частині цивільного позову необхідно скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.

Так, із показань потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 убачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_4 зупинився біля магазину "Шкільний" в с. Р.Поляна Черкаського району . В цей час на автомобіль здійснив наїзд мотоцикл під керуванням ОСОБА_1.

Згідно з висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно трасологічної експертизи на момент зіткнення автомобіль, належний Кекошу не рухався. В дорожній ситуації, що склалась на час ДТП водій автомобіля ОСОБА_4 не мав можливості своїми діями уникнути ДТП, а водій мотоцикла ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП, а вчинені ним порушення Правил дорожнього руху України перебувають в причинному зв’язку з розвитком механізму ДТП.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України є правильною.

Призначене покарання є справедливим і відповідає вимогам кримінального закону.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства суд задовольнив позов прокурора до ОСОБА_1 та стягнув на користь Черкаської міської лікарні № 3 витрати на лікування самого ОСОБА_1 в розмірі 1244,85 грн..

Відповідно до вимог ст. 93-1 КПК України та ст. 1166 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров’я, органу Міністерства фінансів України або прокурора з винної у злочині особи. Однак законом не передбачене стягнення витрачених коштів на лікування самого засудженого, а тому вирок у цій частині має бути скасований, а справа у цій частині закрита.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 5 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити, скасувати вирок в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Черкаської міської лікарні № 3 витрат на його лікування 1233,85 грн., а справу в цій частині закрити. В решті вирок залишити без зміни.