Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1

Вироком Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на три роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 117 грн. 70 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: перекваліфіковано його дії з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України і призначено за цією статтею покарання у виді трьох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки і покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2 і 3 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу. У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29 травня 2007 року о 19-ій год. 50 хв. у дворі будинку № 15 по вулиці Благовіщенській у м. Донецьку, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і висловлюючи явну неповагу до загальноприйнятим нормам поведінки, діючи з особливою зухвалістю, став маніпулювати кухонним ножем, який був у нього, перед малолітнім ОСОБА_2, 2000 року народження. Ці дії були сприйняті ОСОБА_2 як погроза застосування ножа, про що той повідомив своєму батьку - ОСОБА_3

Щоб запобігти настанню можливих суспільно небезпечних наслідків з боку ОСОБА_1, ОСОБА_3 зажадав від нього припинити маніпулювати ножем перед малолітніми дітьми. На його вимогу ОСОБА_1 почав висловлюватись нецензурно, водночас висловлюючи погрози застосування ножа, розмахуючи ним перед ОСОБА_3 Бажаючи припинити протиправні дії ОСОБА_1, ОСОБА_3 металевою трубою, підібраною на місці події, завдав удар по руці ОСОБА_1, в якій той тримав ніж, намагаючись його вибити, проте бажаного результату не досяг. Внаслідок чого між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виникла бійка, у ході якої за допомогою ОСОБА_4 у ОСОБА_1 було вилучено ніж.

Після цього ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, попрямував до місця свого проживання: у АДРЕСА_1. Там ОСОБА_1, продовжуючи вчиняти хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, висловлюючись нецензурно на адресу громадян, які знаходились поблизу будинку, кидав у їх напрямок пляшки із запалювальною сумішшю, каністри та інші предмети. На неодноразові вимоги працівників міліції про припинення хуліганських дій не реагував. Працівники міліції, спостерігаючи за неадекватною поведінкою ОСОБА_1, ураховуючи його небажання припинити хуліганські дії і передбачаючи реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків для громадян, розпочали вживати заходів по його затриманню. Для цього вони почали використовувати пожежну драбину, підняту на рівень п’ятого поверху. ОСОБА_1 з метою унеможливлення свого затримання став поливати пожежну драбину бензином, що змусило працівників міліції застосувати до нього струм води з брансбойта і завдяки цьому він був затриманий. Хуліганські дії ОСОБА_1 продовжувались приблизно на протязі однієї-півтори години.

Апеляційним судом у вирок було внесено зміни, згідно з якими ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати в зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд виклав у вироку обставини вчинення засудженим злочину, як вони були встановлені органом досудового слідства, проте у мотивувальній його частині при формулюванні обвинувачення вийшов за його межі, а також не вказав на ті кваліфікуючі ознаки хуліганства, вчинення якого визнав доведеним, чим допустив суттєві протиріччя. Посилається на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України, мотивуючи тим, що апеляційний суд навів в ухвалі кваліфікуючу ознаку дій засудженого – вчинення хуліганства із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, але прийняв рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 4 на ч. 1 ст. 296 КК України. Крім того, апеляційний суд, на думку прокурора, взагалі не дав оцінку тій обставині, що місцевим судом ОСОБА_1 було визнано винним і засуджено також за вчинення хуліганства, пов’язаного з опором представникам влади, які виконували обов’язки з охорони громадського порядку, а також громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

Мотивувальна частина обвинувального вироку, як зазначено у ст. 334 КПК України, повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

У вироку суд виклав обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, як їх було встановлено органом досудового слідства, та кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 296 КК України. Проте, в мотивувальній його частині суд вказав, що ОСОБА_1 вчинив злісне хуліганство, що супроводжувалося умисним пошкодженням, знищенням майна, спричиненням тілесних ушкоджень із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто визнав його винним у вчиненні таких діянь, в яких він органом досудового слідства не обвинувачувався.

Отже, суд вийшов за межі пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення, а також при кваліфікації його дій не вказав на ті ознаки хуліганства, які були ним встановлені при викладенні обставин справи, чим допустив істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вирок щодо ОСОБА_1 змінив та перекваліфікував його дії з ч. 4 на ч. 1 ст. 296 КК України. Однак, із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що всупереч вимог ст. 377 КПК України він не звернув уваги і не дав відповідної оцінки тому, що у вироку викладено обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні ним хуліганства, пов ’ язаного з опором представникам влади, які виконували обов’язки з охорони громадського порядку, а також громадянам, які припиняли хуліганські дії, що охоплювалось кваліфікуючими ознаками ч. 3 ст. 296 КК України, а також не вказав, чому не визнає обґрунтованим обвинувачення в цій частині.

Поза увагою апеляційного суду лишилась і та обставина, що під час вчинення хуліганства ОСОБА_1 з балкону кидав у напрямку перехожих, які знаходились поблизу будинку, пляшки із запалювальною сумішшю, які попередньо запалював та які при їх розбитті займались, що створювало реальну загрозу спричиненню шкоди здоров’ю громадян.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судові рішення щодо ОСОБА_1 у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду необхідно дослідити докази у встановленому законом порядку, дати їм належну правову оцінку та постановити у справі законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.