Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 20 " жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, не працюючий, судимий 23 червня 2008 року

за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі,

засуджений:

- за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ст. 304 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Дубровицького районного суду від 23 червня 2008 року, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Зараховано в строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_1 в ІТТ.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Згідно з вироком, 10 січня 2008 року біля 18 год. ОСОБА_1., вступивши у попередню злочинну змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3., з метою крадіжки чужого майна, проникли в центральний склад приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь", який розташований у с.Соломіївка Дубровицького району. Зі складу ОСОБА_1. таємно викрав 3 електродвигуни вартістю 200 грн. за один електродвигун та один електродвигун вартістю 280 грн.. Своїми діями ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. викрав чуже майно на загальну суму 880 грн..

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 27 січня 2008 року біля 00 год. 30 хв. ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки чужого майна вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_1. проник у кафе "Калина", яке розташоване в с.Соломіївка Дубровицького району, де разом із ОСОБА_4 викрав товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 795,86 грн..

Його дії кваліфіковано за ч.3 ст. 185 та ст. 304 КК України як повторне таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, та втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом незаконно застосована ч.4 ст. 70 КК України, неправильно застосована ч.1 ст. 70 КК України та порушено вимоги ст. 333 КПК України, оскільки на час постановлення вироку ОСОБА_1. ще не мав судимості.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Положення ст. 333 КПК України вимагають вказувати у вступній частині вироку, зокрема, відомості про особу підсудного, що мають значення для справи. У вступній частині оскарженого вироку відносно ОСОБА_1 вказано, що він судимий 23 червня 2008 року Дубровицьким районним судом Рівненської області. Однак така вказівка місцевого суду суперечить положенням ч.1 ст. 88 КК України, згідно з якою особа визнається такою, що має судимість, лише із дня набрання обвинувальним вироком законної сили.

Також у резолютивній частині вироку помилково вказано, що покарання, призначене ОСОБА_1 даним вироком від 26 червня 2008 року у вигляді 4 років позбавлення волі, поглинається покаранням, що призначене попереднім вироком від 23 червня 2008 року у вигляді 3 років позбавлення волі, оскільки, згідно з положеннями ст. 70 КК України, поглиненню підлягає менш суворе покарання більш суворим.

Крім того, застосувавши положення ст. 75 КК України до покарання, призначеного на підставі ч.4 ст. 70 КК України за вироками від 23 і від 26 червня 2008 року, місцевий суд вийшов за межі своєї компетенції, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного іншим, попереднім вироком суду.

Окрім доводів, викладених у касаційному поданні, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з вироком, крадіжку від 10 січня 2008 року ОСОБА_1. скоїв, вступивши у попередню злочинну змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3., крадіжку від 27 січня 2008 року – з ОСОБА_4, а його дії за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані, зокрема, за ознакою вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Проте, матеріали відносно ОСОБА_4. виділені в окреме провадження, а ОСОБА_2. і ОСОБА_3. є неповнолітніми особами 1996 року народження, щодо яких постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року застосовано примусові заходи виховного характеру і які в силу положень ст.ст. 18, 22 КК України не можуть вважатися співучасниками даного злочину.

За наведених обставин вирок стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить дотриматися вимог кримінального і кримінально-процесуального закону, в тому числі стосовно меж судового розгляду, та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року відносно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.