Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 20 жовтня 2009 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 3 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 січня 2009 року по справі за скаргою адвоката ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2.,

17 липня 2008 року слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Київській області було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2. за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України, а 29 жовтня 2008 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. У постановах зазначено, що ОСОБА_2 протягом 2006-2007 років та 2005 - 3 кварталу 2006 років документально створив видимість здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Будівельний світ", ТОВ "Е.Т.Е. України", ТОВ "КТ Хизис" "ТОВ "Лаврош", ПП "Ліардон" з приводу перерахування грошових коштів за нібито придбані товари, хоча фактично вказаними підприємствами товари на адресу ТОВ "Елопро" не постачались.

В результаті вказаних операцій ОСОБА_2 безпідставно завищив податковий кредит, що дало можливість занизити податкові зобов’язання по сплаті податку на додану вартість і фактично не сплатити у період 2006-2007 років ПДВ у розмірі 807 229, 64 гривні, а у 2005 – 3 кварталу 2008 років – у розмірі 3 097 422, 90 гривень.

Постановою місцевого суду, залишеною апеляційним судом без змін, задоволена скарга адвоката ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. та вказані постанови слідчого скасовані, в порушенні кримінальних справ відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що слідчий не дотримався вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, оскільки в матеріалах відсутні дані про наявність в діях ОСОБА_2. ознак вказаних складів злочинів, зокрема, відсутні дані щодо обізнаності останнього в фіктивності підприємств, з якими він вів господарську діяльність, а сам ОСОБА_2 не зобов’язаний був перевіряти добропорядність та дотримання норм податкового законодавства іншими товариствами.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень як незаконних та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що при порушенні кримінальних справ були дотримані усі вимоги закону, оскільки були одержані достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2. ознак злочинів, а суд вийшов за межі наданих йому повноважень при перевірці постанови про порушення кримінальної справи, оскільки дав оцінку доказам і вирішив питання щодо відсутності в діях ОСОБА_2. ознак злочинів.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.

Підставами для порушення кримінальної справи слугують отриманні відповідно до закону достатні дані про наявність ознак злочинного діяння та відсутність обставин, що виключають провадження у справі. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину і у кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

Як убачається з матеріалів справи, приводом і підставами для її порушення слугували безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину та матеріали дослідчої перевірки.

З висновками суду про те, що матеріали, які слугували порушенню кримінальної справи не містять достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2. ознак злочинів, через відсутність даних щодо обізнаності останнього у фіктивності підприємств, не можна погодитися, оскільки цим місцевий суд, вийшовши за межі повноважень, увійшов в оцінку доказів, проаналізував обставини події і фактично дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2. складу злочину, що є неприпустимим. Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення цієї постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляцій прокурора, не звернув на допущені місцевим судом порушення закону й постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду й при цьому навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Що стосується доводів прокурора про наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, то рішення з цього питання має ухвалити місцевий суд під час нового судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 3 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 січня 2009 року по справі за скаргою адвоката ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.