Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 15 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Луганської області від 11 червня 2009 року, яким

ОСОБА_1,

яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1

у селищі Челюскінців Лутугінського

району Луганської області,

раніше не судиму,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, і їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину за таких обставин.

28 січня 2009 року, приблизно о 20 годині у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 вживали алкогольні напої. У цьому ж будинку разом з ними перебувала малолітня дочка ОСОБА_3 – ОСОБА_5, 6 грудня 2007 року народження.

Після спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заснули, а ОСОБА_1 намагалась покласти спати ОСОБА_5, але ОСОБА_5 не засинала, весь час плакала і заважала заснути ОСОБА_1 Плач дитини розлютив ОСОБА_1, у зв’язку з чим у неї на ґрунті раптово виниклого особистого неприязного відношення до ОСОБА_5 виник умисел на вбивство її.

З цією метою ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 є малолітньою, взяла кухонний ніж, підійшла до ОСОБА_5, яка лежала на дивані, нанесла їй спочатку три удари рукой в ділянку голови та обличчя, а потім – кухонним ножем один удар у праву щоку, два удари в ділянку шиї праворуч і один удар у передню поверхню грудної клітки праворуч, заподіявши ОСОБА_5 садно правої скроневої ділянки, крововиливи лобної ділянки ліворуч, колото-різану рану правої щоки, колото-різані рани шиї та непроникаючу колото-різану рану поверхні грудної клітки праворуч.

Смерть ОСОБА_5 настала на місці події від зовнішньої крововтрати внаслідок колото-різаних ран шиї з ушкодженням великих магістральних судин.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджена ОСОБА_1 без висловлення будь-якого прохання вважає ухвалений щодо неї вирок незаконним у зв’язку з недостатністю зібраних матеріалів. Зазначає, що досудове слідство велось під психічним та фізичним впливом працівників міліції, а апеляційний суд залишив її заяву про це поза увагою, відмовив у задоволенні її клопотання про повторний допит свідків та виклик як захисника її родички ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Брянцева В.Л. про залишення касаційної скарги без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Твердження у касаційній скарзі засудженої ОСОБА_1 про недостатність зібраних матеріалів (неповноту досудового та судового слідства) безпідставні, а її винуватість у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин підтверджується дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.

Засуджена ОСОБА_1 під час судового розгляду справи спочатку заперечувала свою причетність до вбивства ОСОБА_5, потім повністю визнала свою винність в умисному вбивстві ОСОБА_5, а в кінці судового слідства знову стала заперечувати свою винність у вчиненні цього злочину.

Проте, в ході досудового слідства ОСОБА_1 під час неодноразових допитів, а також під час відтворення обстановки та обставин події показувала, що саме вона вчинила вбивство ОСОБА_5, коли інші присутні у будинку особи спали, через те, що дитина вередувала, плакала, що її розлютило, та розповідала обставини вбивства так, як вони наведені у вироку.

Такі показання ОСОБА_1 підтверджуються іншими доказами.

Так, з показань свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які детально наведені у вироку, вбачається, що вони 21 січня 2009 року у будинку АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 вживали алкогольні напої. У цьому ж будинку була малолітня дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_7 – ОСОБА_5. ОСОБА_4, потім ОСОБА_2, а потім ОСОБА_3 заснули. Після 21 години ОСОБА_2 розбудила ОСОБА_1, яка тримала на руках закривавлену ОСОБА_5 і кричала, що вона мертва. Потім розбудили ОСОБА_3, а пізніше прокинувся ОСОБА_4 Руки ОСОБА_1 були у крові, вона ж потім змивала кров з підлоги.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 28 січня 2009 року, приблизно о 21 год. 30 хв. від повернувся додому до будиноку АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 повідомила його про смерть ОСОБА_5 В будинку на дивані він побачив тіло дитини з порізами на шиї, ОСОБА_1 із закривавленими руками. ОСОБА_4 ще спав, а ОСОБА_3 сидів на кухні в шоковому стані. Він попередив присутніх, щоб вони нічого не чіпали і вийшов на вулицю зателефонувати до міліції, а коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_1 змила сліди крові з підлоги.

Отже, показання цих свідків пітверджують те, що з малолітньою ОСОБА_5 залишалась лише ОСОБА_1, а решта присутніх у будинку осіб заснули.

Згідно з висновками судово-імунологічної експертизи на вилучених у ОСОБА_1 фуфайці, футболці, спортивній кофті і спортивних брюках виявлено кров людини, яка могла походити від ОСОБА_5, а походження цієї крові від ОСОБА_1 виключається. На ножі, якого ОСОБА_1 впізнала як той, яким вона наносила удари ОСОБА_5, також виявлено кров людини, яка могла походити від ОСОБА_5

За висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_5 настала від зовнішньої крововтрати внаслідок колото-різаних ран шиї з ушкодженням великих магістральних судин.

Ці та інші досліджені судом докази в їх сукупності пітверджують винність ОСОБА_1 в умисному вбивстві малолітньої ОСОБА_5

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд залишив поза увагою її заяву про психологічний та фізичний вплив на неї працівників міліції під час досудового слідства, безпідставні.

За судовим дорученням прокуратурою Луганської області перевірено цю заяву ОСОБА_1 і постановою прокурора відділу прокуратури Луганської області від 9 червня 2009 року відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо слідчих та оперативних працівників міліції, які були причетні до розслідування даної справи, за відсутністю в їх діях складу злочину.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд відмовив у задоволення її клопотання про виклик як захисника її родички ОСОБА_6, не можуть бути підставою для скасування вироку щодо неї, оскільки ОСОБА_1 заявляла клопотання про виклик до суду ОСОБА_6 як свідка, який може дати показання, що характеризують її особу, а не як захисника.

Відмова суду у задоволення клопотання ОСОБА_1 про повторний допит свідків та про допит як свідка ОСОБА_6 не вплинула на повноту судового слідства.

Отже досудове та судове слідство проведено у справі з достатньою повнотою, порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку щодо ОСОБА_1 не виявлено, а покарання їй призначено з урахуванням вимог ст. 65 КК україни: з урахування ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особи та конкретних обставин справи і вважати його надмірно суворим підстав не вбачається.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок апеляційного суду Луганської області від 11 червня 2009 року щодо неї – без зміни.