808/7780/14 Про визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції та скасування рішення про анулювання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єктів архітектури - 22.09.2016 Прийняття

Суддів: Черпіцької Л.Т. Маслія В.І. Кравцова О.В. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Груп" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі № 808/7780/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Груп" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Груп" звернулось з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення рішення про анулювання ліцензії АЕ 261498 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єктів архітектури, на підставі акту перевірки від 27.09.2013 № 15, та скасування рішення Держархбудінспекції України про анулювання ліцензії АЕ 261498 на здійснення господарської діяльності, яке винесено за протоколом № 18 від 04.10.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Груп" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове, яким направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.05.2013 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано позивачу ліцензію серії АЕ № 261498 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

У вересні 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено планову перевірку додержання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, за результатами якої складено акт від 27 вересня 2013 року № 15 про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для отримання ліцензії.

Даним актом зафіксовано, що у відомостях для отримання ліцензії серії АЕ № 241498 ТОВ "Олександрія-Груп" надало недостовірні дані щодо кількості працівників, які працюють на підприємстві, що є порушенням п.5 постанови КМУ від 05.12.2007 № 1396 (1396-2007-п) .

Акт містить запис щодо незгоди з ним директора Товариства Шевченка О.В. від 30.03.2013 р.

04 жовтня 2013 року на засіданні ліцензійної комісії Держархбудінспекції України прийнято рішення про анулювання ліцензії 38 суб'єктам господарювання, у тому числі, ліцензії серії АЕ № 261498, виданої ТОВ "Олександрія-Груп".

Не погоджуючись з рішенням відповідача про анулювання ліцензії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення від 04 жовтня 2013 року в частині анулювання ліцензії на провадження ТОВ "Олександрія-Груп" господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 ч.4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України. Органом ліцензування є орган державного архітектурно-будівельного контролю. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року № 1396 (1396-2007-п) затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі - Порядок), що розроблений відповідно до Законів України "Про архітектурну діяльність" (687-14) , "Про основи містобудування" (2780-12) та "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , та встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - будівельна діяльність).

Пунктами 2, 3 Порядку визначено, що юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності (далі - суб'єкти будівельної діяльності), що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком. Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).

Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

При органі ліцензування утворюється ліцензійна комісія, що діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку Мінрегіонбудом.

Відповідно до пунктів 20, 21 та 23 Порядку, орган ліцензування має право: анулювати видану ліцензію; зупинити дію ліцензії; прийняти рішення про усунення суб'єктом будівельної діяльності порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

Підставами для анулювання ліцензії є: заява суб'єкта будівельної діяльності про анулювання ліцензії; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи (підприємця); акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії; акт про невиконання рішення органу ліцензування про усунення порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, вимог нормативно-правових актів, що були підставою для прийняття рішення про усунення таких порушень; акт про повторне протягом року порушення суб'єктом будівельної діяльності ліцензійних умов провадження будівельної діяльності або вимог нормативно-правових актів; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт комісії з розслідування причин аварії на будівництві об'єкта, що призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків; неможливість суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов; акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

Прийняття рішень органом ліцензування про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії. Про зупинення дії або анулювання ліцензії орган ліцензування інформує органи державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта будівельної діяльності та його відокремлених структурних підрозділів.

Норми Порядку № 1396 (1396-2007-п) узгоджуються з нормами Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 № 1775-III (1775-14) , відповідно до статті 20 якого, державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) .

Згідно з ст.21 Закону № 1775-III, підставою для анулювання ліцензії, є, зокрема, акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії. Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Передумовою для винесення оскаржуваного рішення ДАБК України було проведення планової перевірки ТОВ "Олександрія-Груп".

Як встановлено судами, наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 25.06.2013 р. № 7-Л (зі змінами відповідно до наказу від 05.08.2013 р. № 8-Л) затверджено графік планових перевірок.

Головним державним інспектором відділу дозвільних документів та ліцензування Масютою А.А. було здійснено планову перевірку додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності ТОВ "Олександрія-Груп", пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, результати якої оформлені актом від 27 вересня 2013 року № 15.

В ході перевірки було встановлено, що 16.05.2013 року за № 40/Л-1660 в Державній архітектурно-будівельній інспекції України зареєстрована заява позивача про видачу ліцензії, до якої останнім було надано відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт, про виконані заявником будівельно-монтажні роботи за формою, яка визначається ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності, відповідно до яких на ТОВ "Олександрія-Груп" загальна чисельність інженерно-технічного персоналу складала 8 осіб, у тому числі, 6 осіб за основним місцем роботи. Загальна чисельність робітників необхідної професії та кваліфікації 23 особи, у тому числі, 8 осіб за основним місцем роботи.

За результатами розгляду вказаних документів, позивачу було видано ліцензію серії АЕ № 261498.

Однак, в результаті проведення перевірки було встановлено, що позивачем для отримання ліцензії було надано недостовірні відомості щодо кількості працівників, які працюють на підприємстві. Зокрема, за даними, що надавались позивачем до органу ПФУ у квітні 2013 року ТОВ "Олександрія-Груп" мало 6 застрахованих осіб (працівників, з якими у Товариства існують оформлені трудові відносини), у травні 2013 року - 6 осіб, у червні 2013 року - 7 осіб.

У зв'язку із цим, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про анулювання ліцензії.

Так, відповідно до п.5 Порядку № 1396 (1396-2007-п) суб'єкт будівельної діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування: заяву про видачу ліцензії, в якій повинні міститися відомості про суб'єкта будівельної діяльності - заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, контактні телефони - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний код, банківські реквізити, контактні дані - для фізичної особи (підприємця); перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які заявник має намір виконати.

До заяви додаються: копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав документи. За наявності у заявника відокремленого структурного підрозділу, який має намір провадити будівельну діяльність, додаються копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 № 47 (z0226-09) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2009 за № 226/16242 (z0226-09) (далі - Ліцензійні умови).

У п.2.2 Ліцензійних умов (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, здійснюють суб'єкти господарської діяльності за дотримання, зокрема, таких умов:

2.2.1. Організаційних: наявність затвердженої організаційної структури підприємства відповідно до Переліку робіт, що заявляються; наявність у організаційній структурі підприємства підрозділів та/або спеціалістів, які забезпечать виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних і допоміжних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження нормативної та виконавчої документації; наявність затверджених положень про відповідні структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників згідно з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності осіб, штатного розпису; укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікацій відповідно до організаційної структури підприємства, положень Класифікатора професій (ДК 003:2010), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.04.2010 N 327 (далі - КП), та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 N 249 (v0249241-99) ; дотримання установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення громадян на роботу відповідно до вимог глави III Кодексу законів про працю України (322-08) (укладання трудового договору з найманим працівником); при наявності у підприємства відокремлених структурних підрозділів дані надаються з урахуванням їх можливості виконувати роботи, що заявляються; наявність державних стандартів, інших нормативних документів та нормативно-правових актів; виробничі приміщення, засоби виробництва повинні бути власні або орендовані, що підтверджується відповідними документами; наявність документа, що підтверджує впровадження системи управління якістю продукції суб'єкта господарської діяльності.

2.2.2. Кваліфікаційних, які передбачають, що керівники та виконавці робіт залежно від видів виконуваних робіт повинні мати відповідні освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні.

Тобто, для провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, необхідним є отримання ліцензії, яка надається суб'єкту господарської діяльності у разі дотримання певних умов, у тому числі, умови щодо наявності на підприємстві певного складу (з певним кваліфікаційним рівнем і освітою) працівників, оформлених шляхом укладання трудового договору, на момент такого отримання ліцензії.

Позивачем наявність невідповідності між даними, поданими для Інспекції, і даними поданими до органу ПФУ, не спростовується.

Водночас, у позовній заяві зазначено, що вимоги ліцензійних умов позивач виконав та згідно відомості вказав кількість робітників 23 особи, які планувалось прийняти на роботу після розширення штатного розкладу.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що такі доводи позивача є необґрунтованими, оскільки положення Порядку № 1396 (1396-2007-п) та Ліцензійних умов не передбачають можливість при подачі суб'єктом господарювання відомостей щодо укомплектованості підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікацій для отримання ліцензії зазначати кількість працівників, яку планується прийняти на роботу у майбутньому. Ліцензія видається у разі дотримання суб'єктом господарювання певних умов, зокрема, щодо укомплектованості підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікацій) лише на момент її отримання.

Що стосується доводів скаржника про не врахування судами попередніх інстанцій в порушення ч.4 ст. 72 КАС України ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 01.07.2015 р., якою встановлено відсутність в діях директора ТОВ "Олександрія-Груп" порушень Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, тобто, саме тих порушень, які стали підставою для анулювання ліцензії, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки як вірно зазначено судом апеляційної інстанції вказана ухвала не є вироком суду, передбаченим у частині 4 статті 72 КАС України, а трактування судом у кримінальній справі по-іншому приписів Порядку № 1396 (1396-2007-п) та Ліцензійних умов, ніж їх трактують суди у даній справі не свідчить про доведення обставин у даній адміністративній справі про не вчинення ТОВ "Олександрія-Груп" порушень Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві.

На думку судової колегії, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що рішення від 04 жовтня 2013 року в частині анулювання ліцензії на провадження ТОВ "Олександрія-Груп" господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.