Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Будьонівського районного суду м. Донецька від 10 липня 2008 року щодо ОСОБА_1,

зазначеною постановою

ОСОБА_1,

1978 року народження,

засуджений вироком Будьонівського районного суду

м. Донецька від 26.09.2005 року за ч.1 ст. 188 КК України

до позбавлення волі на строк 3 роки та звільнений відповідно

до ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з

випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

звільнений від відбування призначеного вказаним вироком покарання відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15.04.2008 (270-17) року.

В апеляційному порядку дане судове рішення не переглядалося.

За вироком суду ОСОБА_1. було засуджено за умисне викрадення у квітні та червні 2005 року шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку та їх обладнання, чим він спричинив ВАТ "Укртелеком" матеріальні збитки на загальну суму 17 904,24 грн.

Звільняючи ОСОБА_1. від призначеного йому покарання, суд у своїй постанові вказав на те, що зазначеним вище Законом України від 15.04.2008 року діяння, за які засуджено ОСОБА_1., не є злочином у зв’язку з декриміналізацією ст. 188 КК України.

У касаційному поданні прокурор вказує на неправильне застосування судом кримінального закону, а тому просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Звільняючи ОСОБА_1. від відбування призначеного покарання суд вказав, що згідно Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15 квітня 2008 року (270-17) стаття 188 виключена із КК України (2341-14) .

При прийнятті цього рішення суд керувався вимогами пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону, відповідно до вимог якого особи, засуджені за діяння, кримінальна відповідальність за які скасована цим Законом, звільняються від покарання (основного та додаткового) на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

Однак, таке рішення суд постановив без врахування вимог пункту 6 Прикінцевих положень зазначеного вище Закону, згідно з яким, кримінальні справи стосовно осіб, які вчинили злочин, передбачений ст. 188 КК України, підлягають перегляду для вирішення питання щодо зміни кваліфікації дій цих осіб на інші відповідні частини статей КК України (2341-14) .

Таким чином, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно звернути увагу на вказані недоліки, усунути їх і прийняти таке рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Будьонівського районного суду м. Донецька від 10 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.