Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду другої палати:

головуючого - Білик Н. В.,

суддів: Ємця О.П., Кравченка С.І.

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року.

Суть питання та встановлені судом обставини.

Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

На ці судові рішення засуджений ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі ВССУ) від 24 листопада 2017 року залишена без руху внаслідок невідповідності цієї скарги вимогам статей 427, 438 КПК України. Суд касаційної інстанції встановив засудженому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня отримання засудженим копії цієї ухвали. Також засудженому ОСОБА_1було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде йому повернута.

Копія ухвали касаційного суду від 24 листопада 2017 року була направлена за місцем відбування покарання засудженого ОСОБА_1 для вручення засудженому під розписку.

Згідно власноручно написаної розписки засудженого ОСОБА_1, надісланої з Бахмутської установи виконання покарань №6, засуджений отримав копію ухвали ВССУ 06 грудня 2017 року.

12 грудня 2017 рокузасуджений ОСОБА_1подав повторно касаційну скаргу.

Мотиви суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Протягом встановленого в ухвалі ВССУ від 24 листопада 2017 року строку засуджений ОСОБА_1 подав повторну касаційну скаргу, проте не усунув недоліки, які були зазначені.

Так, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, засуджений ОСОБА_1 не наводить доводів щодо незаконності мотивів і висновків апеляційного суду, наведених в ухвалі на спростування доводів його апеляційної скарги, які стосувались кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

З касаційної скарги є неможливим зрозуміти у чому саме полягають істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на положення ст. 412 КПК України та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на положення ст. 413 цього Кодексу.

При цьому, засуджений ОСОБА_1 у повторній касаційній скарзі не наводить відповідного обґрунтування щодо незаконності мотивів та висновків апеляційного суду, наведених на спростування цих доводів, а також не вказує, які порушення допустив суд апеляційної інстанції при перевірці вказаних доводів і яким чином ці порушення могли перешкодити чи перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Також, слід зазначити, що наведені у повторній касаційній скарзі доводи засудженого ОСОБА_1 фактично є аналогічними доводам касаційної скарги, яку було залишено без руху.

Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, ч. 5 3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів", суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути.

З цих підстав Суд

Повернути засудженому ОСОБА_1 його касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.