Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Волинської області на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 17 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2009 року.

Вироком Маневицького районного суду Волинської області від

17 листопада 2008 року засуджено:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судимого,

за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі,

за ст. 304 КК України на два роки позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 357 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено чотири роки шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

судимого 10 липня 2008 року за ч. 2 ст. 289 КК

України на п’ять років позбавлення волі,

на підставі ст. 75 КК України звільнений від

відбування покарання з випробуванням з

іспитовим строком один рік,

за ч. 2 ст. 186 КК України на п’ять років позбавлення волі, а на підставі

ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено п’ять років шість місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області вирок районного суду залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними в тому, що вони 19 серпня 2008 року в смт Маневичі Волинської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи грошима ОСОБА_3. у сумі 200 гривень, а ОСОБА_4 ще й паспортом останнього.

Крім того, ОСОБА_1. засуджено за втягнення неповнолітнього ОСОБА_2. у злочинну діяльність.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Указує на порушення прав обвинувачених на захист, так як під час досудового слідства та розгляду справи в суді інтереси неповнолітнього

ОСОБА_2. та дорослого ОСОБА_1. захищав один і той же адвокат, що є неприпустимим.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 398 КПК України підставою для скасування судових рішень є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 поряд з іншим визнаний винним і у вчиненні злочину, передбаченого ст. 304 КК України, тобто у втягненні неповнолітнього ОСОБА_2. у злочинну діяльність, таким чином інтереси ОСОБА_1. суперечать інтересам неповнолітнього ОСОБА_2.

При цьому, в порушення вимог ст. 61 КПК України, органи досудового слідства не звернули уваги, що захисник ОСОБА_5. надавала юридичну допомогу ОСОБА_1., а тому це виключало можливість здійснення цим же адвокатом захисту обвинуваченого ОСОБА_2. та є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Крім того, здійснення захисту неповнолітнього і дорослого співучасників злочину одним і тим самим захисником не допускається.

На це порушення не звернули увагу при розгляді справи як суд першої інстанції, так і апеляційний суд.

Зазначене порушення не може бути усунуто в судовому засіданні, а тому судові рішення по справі підлягають скасуванню з направленням справи на нове розслідування, під час якого органу досудового слідства необхідно вжити передбачених кримінально-процесуальним законом заходів та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Маневицького районного суду Волинської області від

17 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування.