Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2008 року.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше неодноразово судимого,останній

раз, 5.04.2007 року Монастирським районним

судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 263 КК

України на 2 роки позбавлення волі, з іспитовим

строком на 2 роки на підставі ст. 75 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, перебуваючи в нетверезому стані, 26.12.2007 року, знаходячись в ТЦ "Орнава" по вул. Живова, 15 а в м. Тернополі, та усвідомлюючи, що за ним спостерігає охоронець торгового центру, відкрито викрав 6 упаковок касет для гоління "Джіллет мак 3 – турбо" та 2 упаковки касет "Джіллет мак 3" на загальну суму 452,64 грн.. Проте довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, оскільки був затриманий працівниками охорони.

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Зазначається, що апеляційний суд достатньо не мотивував своє рішення щодо залишення апеляції прокурора без задоволення та залишення без зміни вироку суду. На думку автора подання, призначене ОСОБА_1 покарання є занадто м’яким і не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду у поданні не оспорюються.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 с. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України також не оспорюється у поданні.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, який щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується. Крім того, судом враховано, що тяжких наслідків від злочину не настало. Також суд врахував, що ОСОБА_1 вчинив злочин в нетверезому стані, та те, що злочин вчинено в період іспитового строку відбування покарання за попереднім вироком.

Посилання у поданні на те, що апеляційний суд неналежно розглянув справу за апеляцією прокурора та достатньо не мотивував своє рішення про залишення вироку без зміни безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд дав належну оцінку усім доводам апеляції прокурора і прийшов до правильного висновку, що вирок суду першої інстанції є законними і обгрунтованим.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання у поданні не наведено, а тому у задоволенні подання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.