Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 15 жовтня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 3 березня 2009 року, якою провадження у кримінальній справі щодо

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Дніпропетровська, не судимого,

закрито на підставі п. "є" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року зі звільненням його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 153 КК України.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, являючись начальником медичної служби ДП "Придніпровська залізниця", використовуючи службову залежність від нього лаборантки ОСОБА_2 застосовуючи моральний тиск, 16 травня 2008 року у своєму робочому кабінеті задовольнив із нею статеву пристрасть неприродним способом.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону. Вважає, що ОСОБА_1 не підпадає під дію п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи убачається, що суд на підставі п. "є" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 153 КК України, оскільки він вчинив злочин, який не є тяжким або особливо тяжким, має на утриманні мати ОСОБА_3 яка досягла 70-річного віку, й кримінальна справа стосовно нього на день набрання чинності цим Законом перебувала в провадженні суду першої інстанції.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підтримав клопотання захисника ОСОБА_4. про застосування до ОСОБА_1 амністії.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 не підпадає під дію цього закону, оскільки його мати має що одного сина - ОСОБА_3

Разом із тим, з наданих прокурором касаційному суду документів не вбачається, що ОСОБА_3 є працездатною особою.

Матеріали справи відомостей про наявність у ОСОБА_3 інших працездатних дітей не містять.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.