Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 11 листопада 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 30 січня 2009 року щодо останнього,

Вироком військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 11 листопада 2008 року військовослужбовця Національної академії Державної прикордонної служби України рядового

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця Республіки Литва, мешканця м. Старокостянтинів Хмельницької області, такого, що судимості не має, призваного на військову службу в липні 2005 року Хмельницьким ОВК,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 19 вересня 2008 року, приблизно о 16 годині, знаходячись поблизу магазину "Вишенька" в місті Старокостянтинів Хмельницької області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, наніс ОСОБА_3 удар ножем у живіт, чим спричинив потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону від 30 січня 2009 року апеляції засудженого та його захисника-адвоката ОСОБА_1, потерпілого та його представника залишено без задоволення, а вирок військового місцевого суду від 11 листопада 2008 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

У касаційній скарзі захисник засудженого адвокат ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку військового місцевого суду та ухвали військового апеляційного суду, постановлених щодо ОСОБА_2, у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, та неправильне застосування кримінального закону й істотне порушення кримінально-процесуального закону.

В обґрунтування своїх доводів адвокат посилається на те, що під час досудового та судового слідства не було чітко з’ясовано питання умисно чи з необережності ОСОБА_2 наніс потерпілому удар ножем, також наголошує на тому, що під час досудового слідства засуджений був позбавлений права на захист, крім того, вважає, що ОСОБА_2 призначене занадто суворе покарання й просить призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду Ємця А.А., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_1, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Твердження захисника в касаційній скарзі про те, що під час досудового та судового слідства не встановлено, що засуджений ОСОБА_2 мав умисел на спричинення тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, є безпідставними.

Органом досудового слідства та судом були ґрунтовно вивчені зібрані по справі докази щодо спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, у вигляді проникаючого ножового поранення в область живота, потерпілому ОСОБА_3, та дана їм належна юридична оцінка.

Як убачається з матеріалів справи (т.2 а.с. 51), потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що під час конфлікту між ним та ОСОБА_2, останній повернувся до нього обличчям і відразу наніс йому удар колючим предметом в область живота, а перед цим зазначеним предметом (ножем) ОСОБА_2 не розмахував й не залякував.

Наведене вище свідчить про те, що ОСОБА_2 умисно, без попередження, чи демонстрації ножа, наніс ним удар потерпілому, який був небезпечним в момент заподіяння й без надання потерпілому своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги міг призвести до смерті.

Дії ОСОБА_2 органом досудового слідства та судом кваліфіковано вірно, доведеність його вини у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджена в повному обсязі та ґрунтується на зібраних по справі доказах, які детально і об’єктивно вивчені судом та прийнято юридично правильне рішення.

Доводи захисника в касаційній скарзі про те, що засуджений під час досудового слідства був позбавлений права на захист, є необґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи (т.1 а.с.121), ще перебуваючи в якості підозрюваного, ОСОБА_2 добровільно відмовився від послуг захисника, а також йому було роз’яснено ст. 46 КПК України, яка регламентує наслідки відмови від захисника. В подальшому ОСОБА_2 виявив бажання щоб його інтереси захищала адвокат ОСОБА_1 і слідчий її допустив до участі у справі про що є відповідна постанова.

Отже, орган досудового слідства під час розслідування даної справи надавав усі, дозволені кримінально-процесуальним законом, способи, щоб ОСОБА_2 міг скористатись своїм правом на захист.

Посилання захисника в касаційній скарзі на те, що засудженому призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, є безпідставними.

Як убачається з вироку суду, при призначенні ОСОБА_2 покарання, суд врахував обставини, що пом’якшують покарання та ті обставини, що обтяжують покарання, а також врахував інші обставини, які пом’якшують покарання й прийшов до висновку, що до засудженого можливо застосувати положення ст. 69 КК України. Крім того, суд врахував сімейний стан засудженого та характеризуючи дані його особи.

Отже, суд призначив ОСОБА_2 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, яке враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку й виніс вмотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 законним та обґрунтованим.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої та апеляційної інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити (ухвалити) законні, обґрунтовані і справедливі вирок та ухвалу, не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів не убачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів –

відмовити захиснику-адвокату ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги.