5-3372к09 Про умисне вбивство з корисливих мотивів із використанням вогнепальної зброї - 13.10.2009 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_8, захисника ОСОБА_5 на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 15 червня 2009 року та адвоката ОСОБА_6 на окрему ухвалу цього ж суду від 15 червня 2008 року.

Цим вироком засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого:

– 25 липня 2003 року за ч.1 ст. 121 КК України на п’ять років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки;

– 01 жовтня 2003 року за ч.3 ст. 185; ст. 71 КК України на п’ять років один місяць позбавлення волі; постановою суду від 11 грудня 2006 року

невідбута частина покарання замінена на один рік десять місяців та двадцять днів виправних робіт з відрахуванням 15% в доход держави.

- за п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ятнадцять років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років п’ять місяців та дев’ять днів з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого,

- за ч.5 ст. 27, п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.1 ст. 263 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_8 за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Як установив суд, ОСОБА_7, 28 жовтня 2007 року, приблизно о 12 год., перебуваючи у м. Черкаси, зустрівшись з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження у зв’язку з її розшуком, уклав з нею угоду відповідно до якої він, за грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США позбавить життя ОСОБА_9, 1970 року народження.

В цей же день ОСОБА_7, як виконавець вказаного злочину, та зазначена вище особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, як особа яка організувала його вчинення, готуючись до вчинення вказаного злочину на невстановленому органом слідства автомобілі прибули в с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області, де названа особа показала ОСОБА_7 домоволодіння в якому проживав ОСОБА_9, а також вказала йому, що позбавити життя необхідно господаря саме цього домоволодіння, пояснивши, що той буде вдома у вечірній час, а коли повернулися до м. Черкас невстановлена особа передала ОСОБА_7 обріз гладкоствольної мисливської рушниці, який був споряджений двома патронами.

У цей же день, приблизно о 16 год., ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 за винагороду вчинити умисне вбивство ОСОБА_9 на що останній дав згоду. При цьому ОСОБА_8, за проханням ОСОБА_7, сховав у своєму автомобілі обріз мисливської рушниці, який згодом було використано під час вчинення злочинних дій щодо потерпілого.

З метою реалізації спільної домовленості, вони на автомобілі НОМЕР_1, яким за дорученням керував ОСОБА_8, прибули до с. Козацьке, де останній залишився в автомобілі, щоб у разі небезпеки забезпечити ОСОБА_7 швидке зникнення з місця події, а ОСОБА_7, маючи при собі обріз мисливської рушниці, спорядженої двома патронами, пішов до будинку ОСОБА_9, розташованого на вул. Молодіжній,14. Покликавши потерпілого, ОСОБА_7 сховався за будинок, а коли ОСОБА_9 виходив з будинку, ОСОБА_7, з метою його вбивства з корисливих мотивів, через скло вікна здійснив у нього постріл з обрізу, внаслідок чого від вогнепального дробового поранення живота з пошкодженням печінки сталася смерть ОСОБА_9

Після чого ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з місця злочину втекли на автомобілі останнього, а обріз, розібравши на окремі частини, викинули у вигрібну яму громадського туалету.

Окремою ухвалою від 15 червня 2008 року звернуто увагу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Севастополя на порушення вимог закону допущених адвокатом ОСОБА_6, під час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, просить змінити вирок щодо ОСОБА_8 і виключити із його обвинувачення ч.1 ст. 263 КК України, а в решті вирок залишити без зміни.

У касаційних скаргах:

– захисник ОСОБА_5 стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки винуватість ОСОБА_8 у пособництві у вбивстві ОСОБА_9 не доведена. Вважає, що в діях ОСОБА_7 вбачається ексцес виконавця. За змістом скарги просить скасувати вирок, а справу провадженням закрити;

– засуджений ОСОБА_8 просить скасувати вирок щодо нього, а провадження по справі закрити. Вважає, що матеріалами справи його винуватість у співучасті у вчиненні вбивства ОСОБА_9 не доведена. Стверджує, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях і не відповідають фактичним обставинам справи;

– засуджений ОСОБА_7. просить скасувати вирок щодо нього, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування цього зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях. Стверджує, що суд безпідставно послався у вироку на його визнавальні показання під час досудового слідства, оскільки останні отриманні з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що залишилося неперевіреним його алібі про відсутність його в день вбивства ОСОБА_9 за місцем проживання;

– адвокат ОСОБА_6 просить скасувати окрему ухвалу апеляційного суду від 15 червня 2008 року. Зазначає, що оскільки судове слідство по справі велось з порушенням закону він був змушений залишити залу судового засідання 08 грудня 2008 року та 19 січня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який касаційне подання, касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 і адвоката ОСОБА_6 не підтримав, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 і захисника ОСОБА_5 просив задовольнити частково, вирок щодо ОСОБА_8 змінити і перекваліфікувати його дії з ч.5 ст. 27, п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 396 КК України й призначити йому за цим законом та за сукупністю злочинів три роки позбавлення волі, виключивши з його обвинувачення за ч.1 ст. 263 КК України кваліфікуючі ознаки – носіння і придбання вогнепальної зброї, вирок у частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, пояснення засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_6, які підтримали свої касаційні скарги, а захисник ОСОБА_5 ще й касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведенні у поданні та скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання і касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 і захисника ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у ній та дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Матеріалами справи встановлено, що досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням конституційних норм та вимог кримінально-процесуального закону, в справі досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття законного рішення, а тому посилання в касаційних скаргах про неповноту та однобічність проведеного у ній слідства не ґрунтуються на матеріалах справи.

Посилання у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_7 на те, що кримінальну справу сфальсифіковано, а висновки суду про його винність у вчиненні злочинів, за які його засуджено, не підтверджені зібраними у справі доказами, яким суд, крім того, не дав належної оцінки, є безпідставними.

Ці заперечення звинувачення були детально розглянуті судом і спростовані наведеними у вироку доказами.

Так, сам засуджений ОСОБА_7 у своїх показаннях на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого не заперечував, що 28 жовтня 2007 року, приблизно о 19 год. 45 хв. на замовлення особи, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження у зв’язку з її розшуком, за грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США, здійснив постріл з обрізу рушниці в ОСОБА_9, після чого разом з ОСОБА_8, який чекав його на сусідній вулиці, на автомобілі останнього втік з місця події. Під час руху автомобіля він розповів ОСОБА_8 про здійснений ним постріл у потерпілого, а неподалік інформаційно-вказівного знаку населеного пункту "Станіславчик" удвох розібрали обріз рушниці і викинули його по деталях у вигрібну яму громадського туалету. Зустрівшись у цей же день у м. Черкаси із замовником, він отримав від останнього частину (100 доларів і 50 грн.) обумовленої суми винагороди, які витратив разом з ОСОБА_8

При відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 він докладно відтворив обставини за яких ним було вчинено протиправні дії щодо потерпілого ОСОБА_9 В туалеті, розташованому на зупинці громадського транспорту, неподалік від повороту дороги на с. Станіславчик, було виявлено та вилучено вказані ОСОБА_7 частини до обрізу мисливської рушниці та два патрони.

Ці показання ОСОБА_7 визнав на досудовому слідстві і засуджений ОСОБА_8 стверджуючи, що на прохання першого за винагороду він погодився підвезти його в с. Козацьке Звенигородського району, де йому було треба налякати чоловіка, здійснивши для цього постріл з обрізу рушниці над його головою. Також за пропозицією ОСОБА_7, він сховав у своєму автомобілі обріз, який згодом було використано під час вчинення злочинних дій щодо ОСОБА_9 Коли приїхали в с. Козацьке, він залишився чекати ОСОБА_7 у автомобілі, а останній з обрізом пішов до будинку потерпілого і повернувся приблизно через двадцять хвилин, був дуже схвильований, комусь постійно дзвонив по мобільному телефону. Під час руху автомобіля ОСОБА_7 розповів, що перебуваючи на подвір’ї через вікно здійснив постріл у потерпілого, силует якого він побачив у будинку. Обріз рушниці він разом з ОСОБА_7 розібрали по частинам і викинули у вигрібну яму громадського туалету. Про намір ОСОБА_7 вбити потерпілого він не знав.

Згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка була очевидцем вбивства чоловіка, 28 жовтня 2007 року, приблизно о 19 год. на гавкіт собак вона вийшла з будинку і побачила молодого чоловіка, який попросив вийти на подвір’я хазяїна, при цьому в руці тримав якийсь предмет. Коли її чоловік вийшов на веранду пролунав постріл і він упав на підлогу. По дорозі до лікарні чоловік помер. При відтворенні обстановки й обставин події вона впізнала ОСОБА_7 як особу, яка вбила її чоловіка.

Показаннями свідка ОСОБА_11 встановлено, що 03 листопада 2007 року, приблизно о 18 год. 10 хв., до нього додому прийшов ОСОБА_7, одягнутий у довге жіноче пальто з капюшоном на голові і попросив купити для нього цигарки. При цьому пояснив, що одягнувся він так, щоб його не впізнали, оскільки його шукає міліція і його можуть засудити на 10 чи 15 років позбавлення волі.

За висновками судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_9 стало вогнепальне дробове поранення живота з пошкодженням печінки, яке супроводжувалось гострою внутрішньою кровотечею.

Згідно з висновками судово-балістичних експертиз три предмети вилучені у вигрібній ямі громадського туалету, розташованого поблизу повороту дороги на с. Станіславчик Звенигородського району Черкаської області, під час відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_7, в зібраному стані є вогнепальною зброєю – обрізом гладкоствольної двохствольної мисливської рушниці.

Полімерний пиж – концентратор, вилучений під час огляду місця події, три шротини, які були вилучені під час розтину трупа ОСОБА_9 і гільза шротового мисливського патрону вилучена під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_7 – раніше були частками шротового патрону до гладкоствольної мисливської зброї, який за способом спорядження подібний патрону, вилученому під час тієї ж слідчої дії.

Перебування засудженого ОСОБА_7 на подвір’ї потерпілого ОСОБА_9 об’єктивно стверджується і даними висновку судово-трасологічної експертизи, згідно яких відбитки слідів низу підошви взуття на відрізках гумового покриття, що вилучені при огляді місця події ( домоволодіння ОСОБА_9.) співпадають з рельєфним малюнком та розмірними характеристиками низу підошви взуття, вилученого в домоволодінні ОСОБА_7

Доводи засудженого ОСОБА_7 у скарзі про фальсифікацію органами досудового слідства доказів у справі повно перевірялися апеляційним судом при розгляді справи й обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності.

Належно суд перевірив і твердження засудженого про те, що в день вбивства потерпілого ОСОБА_9 він перебував у іншій місцевості, які не знайшли свого підтвердження, про що суд навів у вироку відповідні мотиви.

При розгляді справи апеляційним судом по першій інстанції не виявлено обставин, які б свідчили про застосування до ОСОБА_7 з боку працівників міліції недозволених методів, що вплинуло на його показання чи змусило до самообмови, не виявлено таких даних і при перевірці справи в касаційному порядку.

З показань свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які брали участь у якості понятих при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 убачається, що останній добровільно і докладно давав показання про обставини вчинення ним вбивства потерпілого ОСОБА_9, вказав місце куди він разом з ОСОБА_8 викинули зброю, де вона була знайдена і вилучена працівниками міліції.

На підставі аналізу й оцінки наведених доказів, які повно перевірялися в судовому засіданні, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 з корисливих мотивів, на замовлення та незаконному поводженні зі зброєю.

При цьому, як свідчать матеріали справи, суд дослідив всі обставини, які могли мати значення для прийняття законного рішення у справі, а тому доводи скарги засудженого ОСОБА_7 про неповне дослідження всіх обставин справи є необґрунтованими.

У справі не встановлено будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність вказаних доказів і могли б свідчити про вчинення злочинів іншою особою.

Відповідно до встановлених фактичних обставин суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за п.п. 6,11 ч.2 ст.115; ч.1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, цей вирок щодо ОСОБА_8 підлягає зміни з таких підстав.

Як убачається з матеріалів досудового слідства та даних протоколу судового засідання, ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_7 погодився підвезти його до сусіднього села, де останній повинен був за винагороду налякати одного чоловіка, здійснивши для цього постріл з обрізу в повітря над головою потерпілого. Після вбивства потерпілого, ОСОБА_7 розповів ОСОБА_8 про вчинений ним злочин і останній на своєму автомобілі допоміг ОСОБА_7 втекти з місця події та розібрати на частини обріз, який вони викинули у вигрібну яму громадського туалету.

ОСОБА_8 як під час досудового слідства так і в судовому засіданні послідовно стверджував, що він не знав про наміри ОСОБА_7 вчинити вбивство ОСОБА_9

Це ж саме стверджував на досудовому слідстві і засуджений ОСОБА_7

Таким чином, у матеріалах справи відсутні об’єктивні дані про те, що ОСОБА_8 був обізнаний про наміри ОСОБА_7 вчинити цей злочин і сприяв останньому в цьому.

Не наведені вони і в формулюванні обвинувачення у вироку, визнаному судом доведеним.

Тому вирок щодо ОСОБА_8 в частині засудження його за ч.5 ст. 27, п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 КК України підлягає зміни, а його дії – перекваліфікації на ч.1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

Правильно кваліфіковано судом і дії ОСОБА_8 за ч.1 ст. 263 КК України, а тому доводи подання про виключення з обвинувачення останнього його засудження за ч.1 ст. 263 КК України є необґрунтованими і спростовуються наведеними у вироку доказами, яким судом дана належна оцінка.

Цей же вирок щодо ОСОБА_8 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню в частині вирішення цивільного позову і судових витрат, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що вказаним вироком задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 і на її користь стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 9671 грн. 40 коп. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди.

Також з них стягнуто судові витрати на користь держави по 3086 грн.10 коп. з кожного.

Однак, стягнення солідарно із засуджених матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат, з урахуванням внесених колегією суддів до вироку змін, суперечить вимогам закону, а тому вирок у цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Доводи адвоката ОСОБА_6 про те, що окрема ухвала щодо нього постановлена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що судом безпідставно було відхилено його клопотання про розгляд вказаної справи в закритому судому засіданні, з метою нерозголошення державної таємниці, а тому він змушений був двічі залишити зал судових засідань, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як убачається з протоколу судового засідання, клопотання адвоката ОСОБА_6 про проведення розгляду справи в закритому судовому засіданні, було розглянуто судом з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і з цього приводу прийнято мотивоване й обґрунтоване рішення, з яким погоджується і колегія суддів.

Отже, дії адвоката ОСОБА_6, щодо самовільного залишення ним зали судових засідань 08 грудня 2008 року та 19 січня 2009 року, що обумовило необхідність перенесення розгляду справи з повторним викликом учасників процесу та свідків, обґрунтовано визнано порушенням вимог кримінально-процесуального закону та Закону України "Про адвокатуру" (2887-12) , що і стало законною підставою для винесення судом окремої ухвали.

Водночас колегія суддів вважає, що суд повинен уточнити в порядку ст.ст. 409, 411 КПК дату постановлення зазначеного рішення, оскільки окрема ухвала датована 15 червня 2008 року, а відповідно до протоколу судового засідання вона винесена 15 червня 2009 року.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 і захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Черкаської області від 15 червня 2009 року щодо ОСОБА_8 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч.5 ст. 27, п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 396 КК України і призначити йому за цим законом три (3) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст. 396 та ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 визначити остаточно покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк три (3) роки.

Цей же вирок щодо ОСОБА_8 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_7 у частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 та судових витрат скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

головуючого	Косарєва В.І.,
суддів	Кліменко М.Р. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора	Брянцева В.Л.,