Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 8 жовтня 2009 року справу за касаційним поданням прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2009 року щодо ОСОБА_1,

постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2009 року скасовано постанови старшого слідчого в ОВС Слідчого управління Генеральної прокуратури України від 1 серпня 2008 року та від 26 серпня 2008 року про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, та відмовлено в порушенні кримінальних справ.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

На думку особи, яка порушила кримінальну справу, ОСОБА_1, будучи службовою особою – начальником СВ ПМ ДПА у м. Києві, достовірно володіючи даними щодо існування оперативно-розшукової інформації, яка підтверджувала злочинне походження вилучених при проведенні обшуку грошей, що були визнані речовими доказами, надав слідчому доручення щодо їх повернення, хоча мав змогу перевірити отриману інформацію, яка мала бути легалізованою та надати вказівку слідчому винести повторно постанову про визнання грошей речовими доказами, чим перевищив владні повноваження та використав їх всупереч інтересам служби.

У касаційному поданні прокурори посилаються на те, що судами необґрунтовано скасовано постанови слідчого про порушення кримінальних справ, оскільки органами досудового слідства при їх порушенні було дотримано вимоги ст. ст. 94, 98 КПК України, у зв’язку з чим просять судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; думку прокурора, який підтримав касаційне подання; пояснення ОСОБА_1, який вважав за необхідне залишити касаційне подання без задоволення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти лише наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанови про порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_1, вказаних вимог закону не дотримався, оскільки замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначених постанов, законності джерел отримання даних, які стали підставою для їх винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів, тобто заздалегідь вирішив ті питання, які мають вирішуватися при розгляді справи по суті.

Апеляційний суд на вказані недоліки уваги не звернув та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Оскільки суди першої й апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанов про порушення кримінальних справ, постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанов про порушення кримінальних справ, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначених постанов, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання прокурорів задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.