Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 жовтня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 7 липня 2008 року щодо ОСОБА_1.

Вироком Вінницького обласного суду від 15 вересня 1997 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

немаючого судимості

засуджено за п.п. ШаШ, ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93 КК України 1960 року до смертної кари з конфіскацією всього майна; за ст. 17 та п.п. ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 15 років; за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 10 років з конфіскацією всього майна; за ст. 17 та ч. 4 ст. 117 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 12 років; за ст. 17 та ч. 2 ст. 223 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 6 років; за ч. 3 ст. 81 КК України до позбавлення волі строком 3 роки; за ч. 2 ст. 223 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 6 років; за ст. 208 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів ОСОБА_1. визначено смертну кару з конфіскацією всього майна.

Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України від 13 листопада 1997 року вирок щодо ОСОБА_1. в частині його засудження за ст. 208 КК України 1960 року скасовано, а справу у цій частині закрито на підстві п. 2 ст. 6 КПК України.

Постановлено виключити з вироку кваліфікацію дій ОСОБА_1. за ст. 17 та ч. 2 ст. 223, ч. 2 ст. 223 КК України 1960 року, як зайву.

Цей же вирок в частині засудження ОСОБА_1. за ст. 17 та ч. 4 ст. 117 КК України 1960 року змінено, його дії перекваліфіковані з ст. 17 та ч. 4 ст. 117 КК України 1960 року на ст. 17 та ч. 3 ст. 117 КК України 1960 року з призначенням йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі строком 10 років.

Постановлено вважати засудженим ОСОБА_1. на підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів, передбачених п.п. ШаШ, ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93, ст. 17 та п.п. ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93, ч. 3 ст. 142, ст. 17 та ч. 3 ст. 117, ч. 3 ст. 81 КК України 1960 року до смертної кари – розстрілу з конфіскацією всього майна.

В решті вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

Ухвалою Вінницького обласного суду від 22 червня 2000 року вирок щодо ОСОБА_1. приведено у відповідність з новим законом та замінено смертну кару на довічне позбавлення волі.

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 7 липня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1. приведено у відповідність з Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15 квітня 2008 року (270-17) та зменшено ОСОБА_1. міру покарання за ст. 17 та п.п. ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93 КК України 1960 року з 15 до 10 років позбавлення волі, за ст. 17 та ч. 3 ст. 117 КК України з 10 до 8 років позбавлення волі та постановлено вважати засудженим ОСОБА_1. на підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів, передбачених п.п. ШаШ, ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93, ст. 17 та п.п. ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93, ч. 3 ст. 142, ст. 17 та ч. 3 ст. 117, ч. 3 ст. 81 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

В апеляційному порядку зазначена постанова не переглядалася.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Вінницької області зазначає, що суд безпідставно зменшив ОСОБА_1. покарання, призначене за ст. 17 та п.п. ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93 КК України 1960 року з 15 до 10 років позбавлення волі, оскільки санкція цієї статті на час постановлення вироку передбачала найбільш суворе покарання у виді смертної кари, яке засудженому було замінено Апеляційним судом на довічне позбавлення волі. Просить скасувати постанову, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, яка підтримла касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу (2341-14) .

Зменшуючи ОСОБА_1. на підставі ст. 68 КК України покарання, призначене йому за ст. 17 та п.п. ШгШ, ШжШ, ШіШ ст. 93 КК України 1960 року з 15 до 10 років позбавлення волі, місцевий суд не врахував, що найбільш суворим видом покарання, передбаченим санкцією ст. 93 КК України 1960 року, була смертна кара, яка ухвалою Вінницького обласного суду від 22 червня 2000 року була замінена ОСОБА_1. на довічне позбавлення волі.

Цей вид покарання не має розміру або строкового виміру, а тому у даному випадку вимоги ч. 3 ст. 68 КК України не застосовуються.

За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд, під час якого, з врахуванням наведеного, необхідно постановити законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 7 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд.