Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 липня 2009 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 153, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, повернуто прокурору Кіровоградської області на додаткове розслідування.

ОСОБА_3. пред’явлено обвинувачення в тому, що він 22 листопада 2008 року приблизно о 3 годині в будинку ОСОБА_4., що розташований по АДРЕСА_1, після спільного вживання алкогольних напоїв із господарем, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 із застосуванням фізичного насильства та з використанням безпорадного стану ОСОБА_6 використовуючи тупий предмет, задовольнив із ним статеву пристрасть неприродним способом, після чого вчинив його умисне вбивство, заподіявши тупим твердим предметом колоту рану підборіддя з проникненням у ротову порожнину, що викликало механічну асфіксію кров’ю.

Розглядаючи справу в судовому засіданні, апеляційний суд за клопотанням захисника підсудного повернув кримінальну справу на додаткове розслідування.

В ухвалі суд указав, що органом досудового слідства допущені неповнота та однобічність дослідження обставин справи, що свідчать про причетність до злочинів інших осіб, які розпивали алкогольні напої в будинку ОСОБА_4., не вжито заходів для встановлення предмета, що використовувався при задоволенні статевої пристрасті неприродним способом та знаряддя вбивства, а також істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, ст. 132 КПК України при пред’явленні ОСОБА_3. обвинувачення, оскільки досудовим слідством не встановлено місце та обставини заподіяння потерпілому ушкоджень, характерних для задоволення статевої пристрасті неприродним способом, місце в будинку, де настала смерть ОСОБА_6 та дії, направлені на переміщення потерпілого в одну з кімнат, що є порушенням права обвинуваченого на захист. Крім того, потребують перевірки показання ОСОБА_3 про застосування до нього незаконних методів під час досудового слідства.

Суд визнав, що допущені неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, стверджує, що рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є помилковим, а його висновки про неповноту й однобічність досудового слідства, про причетність до злочинів інших осіб, які перебували в будинку ОСОБА_4. та вживали алкогольні напої, недостатність доказів на підтвердження пред’явленого обвинувачення саме ОСОБА_3. не відповідають установленим у справі фактичним обставинам та доказам, які суд належно не оцінив. Досудовим слідством перевірялась причетність до скоєння злочинів ОСОБА_4. та ОСОБА_5 і доказів їх участі не встановлено. Уживались досудовим слідством і заходи для виявлення знарядь злочинів, однак їх установити не виявилось можливим. Вважаючи, що по справі не допущено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкоджають розгляду справи по суті, в тому числі порушення права обвинуваченого на захист, докази, що мають відношення до пред’явленого ОСОБА_3. обвинувачення, досліджені досудовим слідством із достатньою повнотою, прокурор просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суду.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, захисників, які заперечували проти задоволення подання, перевіривши матеріали справи, доводи подання, заперечення на нього ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом закону досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 та 64 КПК України не досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді, тощо).

Таких обставин, що б свідчили про неповноту та однобічність досудового слідства, яку відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України не можна було б усунути у судовому засіданні, при перевірці справи не встановлено.

З ухвали про повернення справи на додаткове розслідування вбачається, що до висновку про неповноту й однобічність досудового слідства суд прийшов на підставі показань та заяви ОСОБА_3 під час розгляду справи, в яких, визнавши, що в вечірній час 21 листопада 2008 року та вночі 22 листопада 2008 року він знаходився у домоволодінні ОСОБА_4., де з ним та ОСОБА_5. вживав алкогольні напої, заперечував, що бачив у будинку ОСОБА_6 та свою причетність до вчинення будь-яких насильницьких дій щодо останнього, стверджував що інкриміновані йому діяння вчинили ОСОБА_4. та ОСОБА_5, які його обмовили.

Ставлячи питання про необхідність перевірки участі у вчиненні злочинів інших осіб, які були присутні в будинку, суд указав в ухвалі, що орган досудового слідства не дав оцінку доказам, які, на його думку, свідчать про причетність до скоєних злочинів ОСОБА_4. і, зокрема, висновку судово-імунологічної експертизи про наявність на його взутті слідів крові потерпілого, висновкам судово-медичних експертиз про однорідний характер травмуючих предметів із колото-ріжучими властивостями, якими заподіяно поранення ОСОБА_4. на лівій кисті та ОСОБА_6. на підборідді, відсутності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які зазвичай виникають при заподіянні тілесних ушкоджень іншим особам; не встановили хто саме переніс труп ОСОБА_6 на ліжко в залу будинку; не виявили предмет, з використанням якого задоволена статева пристрасть неприродним способом та заподіяно потерпілому поранення підборіддя.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, досудовим слідством перевірялась причетність до злочинних діянь щодо ОСОБА_6 всіх присутніх у будинку осіб.

Зокрема, справа була порушена як щодо ОСОБА_3, так і ОСОБА_4.

Останній під час досудового слідства заперечував причетність до насильницьких дій щодо ОСОБА_6 і, пояснюючи, що події вечора 21 листопада 2008 року та ночі через сп’яніння пам’ятає фрагментарно, вказував, що після спільного вживання алкогольних напоїв із ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_3. заснув, а, прокинувшись, побачив, що ОСОБА_3 у залі бив ногами ОСОБА_6 в область голови. Коли він спробував відтягти ОСОБА_3, той завдав і йому удари в обличчя. Оголене тіло ОСОБА_6 виявив лише вранці в кімнаті в ліжку.

Аналогічні свідчення він дав і у судовому засіданні.

Показання ОСОБА_4. про наявність у нього тілесних ушкоджень внаслідок завданих ОСОБА_3. ударів в область обличчя та механізм їх заподіяння узгоджується із свідченнями ОСОБА_5., висновками судово-медичних та судово-імунологічної експертиз, якими у ОСОБА_4. виявлені припухлість спинки носа, які могли утворитись за вказаних ним обставин, а на його брюках, жилетці, черевиках – сліди його крові.

Пояснював ОСОБА_4. і можливий механізм утворення у нього різаної рани лівої кисті від того, що ОСОБА_3 штовхнув його на двері, внаслідок чого він розбив скло і порізався. Такі його пояснення відповідають даним протоколу огляду місця події, при якому в дверях кімнати та біля них виявлені уламки розбитого скла.

Посилання суду на те, що досудовим слідством при перевірці причетності ОСОБА_4. до вчинення злочинів не оцінено висновки судово-імунологічної експертизи про наявність на його взутті слідів крові потерпілого, суперечить матеріалам справи.

Так, встановивши, що на черевиках та одязі ОСОБА_4. є поодинокі сліди крові, яка могла походити від потерпілого, досудовим слідством призначено судову медико–криміналістичну експертизу для встановлення механізму їх утворення. За висновком експертизи ці сліди виникли, найбільш ймовірно, внаслідок падіння крапель крові приблизно з одного рівня на слідосприймаючу поверхню брюк та черевиків. При цьому особа, одягнута в цю одежу, знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні. Помарки в області складок низу брюк виникли внаслідок контактного стикання із забрудненою поверхнею, наприклад, із горизонтальною поверхнею при ходьбі.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що потерпілий та нападаюча особа знаходились у вертикальному положенні, при якому можливий саме такий механізм утворення на брюках останнього слідів крові потерпілого.

За результатами судово-медичної та судово-цитологічної експертиз у ОСОБА_4. на час події злочинів відсутні ознаки здійснення статевого акту, а у піднігтьовому вмісті з його рук не виявлено слідів крові та епітеліальних тканин.

Врахувавши ці та інші докази по справі, орган досудового слідства постановою від 12 травня 2009 року закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_4. за відсутністю в його діях складу злочину.

Судом не встановлено нових даних, які б свідчили про необхідність повернення справи на додаткове розслідування для додаткової перевірки причетності ОСОБА_4. до вчинення злочинів щодо ОСОБА_6

Не наведено в ухвалі і будь-яких даних, які б свідчили про участь ОСОБА_5. у вчиненні насильницьких дій щодо ОСОБА_6

Не вбачається таких і з матеріалів справи.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_3 не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень.

Твердження суду про те, що внаслідок боротьби з потерпілим у ОСОБА_3 мали б обов’язково залишитись сліди на руках та ногах, які відсутні, є передчасним, оскільки дане питання належало з’ясувати з участю спеціаліста в галузі медицини.

Одночасно суд не взяв до уваги дані висновку судово-медичної експертизи, якими на тілі ОСОБА_6 не встановлено ушкоджень, характерних для самооборони.

Не може свідчити про неповноту досудового слідства і та обставина, що під час нього не встановлено знаряддя вбивства ОСОБА_6 оскільки з матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства вживались заходи для його встановлення, однак виявити знаряддя не вдалось можливим.

Крім того, встановити можливі предмети, які використовувались при задоволенні статевої пристрасті неприродним способом та яким потерпілому заподіяно смертельне тілесне ушкодження, суд має можливість шляхом дослідження й оцінки доказів, що є у справі, а також пояснень із цього питання судово-медичного експерта.

Твердження суду про однорідний характер травмуючих предметів із колото-ріжучими властивостями, якими заподіяно поранення ОСОБА_4. на лівій кисті та ОСОБА_6. на підборідді, безпідставне, оскільки за висновками судово-медичних експертиз різана рана у ОСОБА_4. утворилась від дії предмета з колото-ріжучими властивостями, а рана на підборідді у ОСОБА_6 від дії твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, ймовірно, тригранної форми.

Що ж стосується вказівки суду про необхідність встановлення, хто з присутніх у будинку переніс труп потерпілого на ліжко, то з урахуванням того, що по справі встановлені всі особи, які перебували в помешканні ОСОБА_4. вночі 22 листопада 2008 року, суд може встановити цю обставину шляхом їх ретельного допиту та проведення при необхідності очних ставок, а також шляхом доручення слідчому в порядку ст. 315-1 КПК України.

Крім того, ОСОБА_4. у своїх свідченнях не виключав, що міг сам покласти тіло ОСОБА_6 на ліжко.

Не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування заява ОСОБА_3 про застосування незаконних методів слідства, оскільки її перевірку при необхідності може здійснити прокурор на вимогу суду.

Посилання в ухвалі на те, що ОСОБА_3. пред’явлено неконкретне обвинувачення, є неспроможним.

Згідно зі ст. 132 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено: хто склав постанову; місце й час її складання; назву справи; прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та час його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Ці вимоги закону при складанні постанови про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого дотримані.

Зокрема, в ній зазначено час і місце вчинення злочину, як їх установлено досудовим слідством, – приблизно 3 година 22 листопада 2008 року, будинок АДРЕСА_1, та конкретні обставини вчинення злочинів.

Що ж стосується відсутності в постанові про притягнення як обвинуваченого даних про те у якому саме приміщенні будинку ОСОБА_6. заподіяно тілесні ушкодження, характерні для задоволення статевої пристрасті неприродним способом, та настала його смерть, а також про дії по переміщенню його тіла на ліжко в одну з кімнат, то ці факти істотно не впливають на суть пред’явленого обвинувачення і не можуть свідчити про порушення права обвинуваченого на захист.

Окрім того, направляючи справу на додаткове розслідування, суд не взяв до уваги докази, на підставі яких орган досудового слідства пред’явив обвинувачення ОСОБА_3., зокрема: свідчення ОСОБА_4. про те, що він бачив як ОСОБА_3 завдавав ногами удари лежачому у кімнаті на підлозі ОСОБА_6.; показання ОСОБА_5., який указував, що ОСОБА_3 мив закривавлені руки; висновки судово-імунологічних експертиз, згідно з якими на одязі, в тому числі і нижній білизні, та взутті ОСОБА_3 виявлені сліди крові, яка може походити від ОСОБА_6; висновки судово-цитологічних експертиз, якими у піднігтьовому вмісті лише ОСОБА_3 виявлені сліди крові потерпілого; інші, наведені в обвинувальному висновку.

Таким чином, у справі відсутні передбачені законом підстави для повернення її на додаткове розслідування. Тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі докази по справі, запропонувати сторонам надати додаткові докази, дослідити їх й, виходячи з доведеного обсягу обвинувачення, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів касаційного суду не вбачає підстав для розгляду справи іншим складом суду. Не зазначені такі і в касаційному поданні.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 липня 2009 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.