Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та мешканець с.Піски Бахмацького району

Чернігівської області, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Даним вироком у частині призначення покарання скасовано вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2008 року, яким ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 2 ст. 125 КК України і звільнено від покарання. Цим вироком також було засуджено: ОСОБА_5 за ч. 1 ст 121 КК України (2341-14) , ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 травня 2007 року в період з 10-00 до 17-30 год. на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1, під час сварки та обопільної бійки між ним, ОСОБА_1, ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_7 ОСОБА_6., ОСОБА_5 - з другої сторони, що виникли на ґрунті тривалих неприязних відносин з приводу межі суміжних земельних ділянок, умисно наніс ОСОБА_6. два удари металевим прутом по правому передпліччю та один удар по правому стегну, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Під час бійки ОСОБА_5 умисно нанесла ОСОБА_1 два удари металевим прутом по голові, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, перелому кісток склепіння та основи черепа, двох епідуральних гематом, забійної рани на голові, гематоми на повіках правого ока та забою носа.

Крім того, ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_7 один удар металевим прутом по стегну лівої ноги та один удар по кисті правої руки, чим заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я, а ОСОБА_3 умисно нанесла ОСОБА_5 дерев'яною палкою один удар по правому плечу та один удар по правій гомілці, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Також вказує, що суд апеляційної інстанції не мав права призначати його підзахисному покарання у вигляді штрафу, оскільки на час скоєння злочину норма ч. 2 ст. 125 КК України такої санкції не передбачала.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., міркування прокурора про залишення вироку без зміни, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга адвоката підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6. підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями самого засудженого ОСОБА_1, який упродовж досудового слідства не заперечував факту бійки, зазначаючи, що тілесні ушкодження міг нанести ОСОБА_6. не навмисно.

З показань потерпілого ОСОБА_6 видно, що він стверджував, що саме ОСОБА_4 наніс йому два удари металевим прутом по плечу та стегну, потім ОСОБА_5 вдалося вирвати цього прута з рук ОСОБА_1

Такі показання узгоджуються з показами свідків ОСОБА_8. та ОСОБА_9. про те, що вони бачили як ОСОБА_4 разом із своїм братом і дружиною підбігли до ОСОБА_6 і стали прутом наносити удари поки не підбігла ОСОБА_5 і не відштовхнула їх.

Також покази потерпілого ОСОБА_6 підтверджуються висновком судово-медичного експерта про наявність у нього легких тілесних ушкоджень у вигляді забійних ран на правому передпліччі та правому стегні.

За таких обставин суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 125 КК України і доводи скарги адвоката з цього приводу спростовуються матеріалами справи.

Разом із тим, як убачається з вироку Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і звільнено від покарання внаслідок того, що відносно нього не можуть бути застосовані види покарань, передбачені санкцією цієї норми закону.

Прокурор Котченко Ф.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію на цей вирок, зазначаючи, що санкцією ч. 2 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу, яке може бути обране ОСОБА_1, і просив суд апеляційної інстанції постановити новий вирок та призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Суд апеляційної інстанції задовольнив апеляцію прокурора, постановив новий вирок і призначив ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., обгрунтовуючи прийняття такого рішення тим, що санкцію ч. 2 ст. 125 КК України було доповнено покаранням у виді штрафу Законом України від 15 квітня 2008 року, тобто після вчинення злочину засудженим ОСОБА_1, а тому відповідно до вимог ст. 51 КК України штраф є менш тяжким видом покарання ніж арешт, який передбачений санкцією ч. 2 ст. 125 КК України на час вчинення злочину, і тому може бути призначений відповідно до вимог ст. 5 КК України.

Колегія суддів вважає, що суд, обґрунтовуючи таким чином призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, не взяв до уваги те, що прокурор в апеляції не ставив питання про призначення покарання у виді арешту, а види покарань – громадські, виправні роботи та обмеження волі, які були передбачені санкцією ч. 2 ст. 125 КК України на час вчинення злочину, йому не могли бути призначені як інваліду 2-ої групи, а тому суд необґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, оскільки такого виду покарання на час вчинення злочину санкцією ч. 2 ст. 125 КК України не було передбачено.

За таких обставин призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу за новим законом у порівнянні з наявними обставинами для звільнення ОСОБА_1 від покарання за законом, який діяв на час учинення злочину, погіршує його становище.

Тому посилання суду на те, що відповідно до ст. 5 КК України ОСОБА_1 може бути призначено покарання у виді штрафу є безпідставними.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_1 необхідно змінити та звільнити його від покарання.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу адвоката ОСОБА_2. задовольнити частково.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити - звільнити його від покарання.