Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 06 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника потерпілої ОСОБА_3 та касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

цим вироком

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця села Велятина Хустського району Закарпатської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за: ч. 4 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років; ч. 2 ст. 153 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання – позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися туди для реєстрації;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця села Веряці Виноградівського району Закарпатської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за: ч. 4 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років; ч. 2 ст. 153 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання – позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися туди для реєстрації.

За вироком ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними у тому, що вони, будучи в стані алкогольного сп’яніння, 28 жовтня 2005 року приблизно о 00 годин 30 хвилин заманили малолітню ОСОБА_4., 1992 року народження, в лісову смугу на околицю села Велятина Хустського району Закарпатської області для того, щоб вступити з нею у статеві зносини. Долаючи опір останньої, яка не бажала цих зносин, ОСОБА_1. завдав їй декілька ударів рукою по обличчю, а коли ОСОБА_2. обхопив її руками, зняв з неї одяг й завдав ще декілька ударів по обличчю. Під дією цього насильства та погроз його застосування поклали ОСОБА_4. на землю, після чого ОСОБА_1. з допомогою ОСОБА_2., який тримав її ноги, вчинив з нею статевий акт. Після цього помінялися місцями й ОСОБА_2., повторно, в групі з ОСОБА_1. задовольнив з ОСОБА_4. свою статеву пристрасть неприродним способом.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційній скарзі законний представник потерпілої ОСОБА_3. зазначив, що суд не врахував ступінь тяжкості вчинених діянь, які законом віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. Вважає, що у справі немає вагомих даних для звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням. Призначаючи таке покарання, суд не врахував суб’єктивне ставлення останніх до своїх дій, які фактично не визнали своєї вини у злочинах, не зважив на малолітній вік потерпілої, викривлено витлумачив її позицію про можливість виправлення засуджених без ізоляції від суспільства. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з призначенням невиправдано м'якого покарання.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд, призначаючи покарання, не врахував конкретні обставини справи та ступінь тяжкості вчинених злочинів, схильність ОСОБА_1. до протиправної поведінки, обставини, що обтяжують покарання, суб’єктивне ставлення засуджених до своїх дій, які фактично не визнали себе винними у їх скоєнні. Просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд внаслідок м’якості призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Опанасюка О.В. про скасування вироку з наведених у касаційному поданні та касаційній скарзі підстав, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів скарги та подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання та касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Подія злочинів, доведеність винності ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у їх скоєнні, кримінально-правова оцінка діянь за ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України відповідно до вимог ст. 395 КПК України не перевірялися, оскільки законність та обґрунтованість вироку в тій частині не були оскаржені.

Мотивуючи можливість застосування покарання нижче від найнижчої межі санкції статті звинувачення, суд в основному послався на позитивні характеристики засуджених та думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні.

Попри те, суд не взяв до уваги інші відомості, які мають значення для визначення відповідної міри покарання. Фактично не було зважено на ступінь тяжкості вчинених діянь та, що головне, на його наслідки. Зокрема, що злочин було вчинено під дією фізичного та психологічного насильства щодо малолітньої особи. По суті, не було надано значення й тому, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2 у момент злочину перебували у стані алкогольного сп’яніння.

Поза увагою суду залишились дані про особу ОСОБА_1. та ОСОБА_2. – незайнятість ними корисним ділом, ставлення до наслідків своїх дій, вчинки ОСОБА_1. у минулому, які хоча й не мають юридичного значення, проте характеризують його як особу.

У вироку не наведено також переконливих мотивів про можливість виправлення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ними контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням. У цій частині суд лише обмежився посиланням на часткове визнання вини та відшкодування шкоди.

Тому, погоджуючись з доводами касаційної скарги та касаційного подання, колегія суддів вважає, що за таких обставин вирок не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Якщо за наслідками нового судового розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в інкримінованих їм злочинах, то призначене покарання слід визнати явно несправедливим внаслідок м’якості.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_3 та касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.