Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 6 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційними поданнями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову апеляційного суду Херсонської області від 29 травня 2009 року щодо ОСОБА_1.

Цією постановою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимої,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 364, ч.ч. 1,2 ст. 366, ч.2 ст. 368, ч.ч. 1,2 ст. 375 КК України, направлено на додаткове розслідування прокурору Автономної Республіки Крим.

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувалась у тому, що вона, будучи з 1996 року службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище, - суддею Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим, учинила з 4 серпня по 15 листопада 2005 року зловживання владою і службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам і тяжкі наслідки правам і інтересам окремих громадян, службове підроблення та постановила завідомо неправосудні рішення, що потягло тяжкі наслідки, а також отримала хабар за наступних обставин.

На початку серпня 2005 року до керівника апарату Джанкойського міськрайонного суду АР Крим ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_2 (засуджений вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 31.03.2008 року, в тому числі за заволодіння у складі організованої злочинної групи з ОСОБА_3. і ОСОБА_4. шляхом шахрайства квартирою ОСОБА_5.), з проханням надати допомогу у вирішенні судом позовів щодо квартири ОСОБА_5. для наступного її продажу. ОСОБА_7, не будучи обізнаною в злочинних намірах ОСОБА_6. заволодіти цією квартирою, підготувала від імені ОСОБА_5 заяву до суду про визнання безвісно відсутніми ОСОБА_8. і ОСОБА_9. та передала її ОСОБА_6 У подальшому цю заяву, підписану від імені ОСОБА_5 не ним, а іншою особою, й надану ОСОБА_6. ОСОБА_7 остання передала до канцелярії суду.

05.08.2005 року зазначена цивільна справа № 2-3660/05 на прохання ОСОБА_7 головою суду Глебовим О.А. була передана у провадження судді ОСОБА_1., до якої ОСОБА_7 також звернулася з проханням посприяти в позитивному вирішенні справи.

15.08.2005 року ОСОБА_1., завідомо знаючи, що згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_1 її власниками в рівних частках були ОСОБА_5, його померла дружина, ОСОБА_9 (дочка дружини) та ОСОБА_8. (онука), не вжила заходів для встановлення даних про місце знаходження зазначених осіб, не викликала заявника та свідків у судове засідання, а з метою службового підроблення та постановлення неправосудного рішення, перебуваючи в своєму службовому кабінеті в приміщенні Джанкойського міськрайонного суду по вул. Р.Люксембург, 11 в м.Джанкої, дала вказівку секретарю судового засідання ОСОБА_10 зазначити у протоколі судового засідання завідомо неправдиві дані про участь у розгляді справи заявника ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_11. і ОСОБА_12., що ОСОБА_10 і виконала, а ОСОБА_1. протокол підписала, постановивши в цей же день завідомо неправосудне рішення про визнання ОСОБА_9. та ОСОБА_8. безвісно відсутніми з 2000 року, зазначивши в цьому рішенні завідомо неправдиві відомості про заслуховування по справі показань заявника та свідків, хоча цих осіб у судовому засіданні не було.

У середині серпня 2005 року ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_6. склала позовну заяву до суду від імені ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття ним спадщини та визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, розписалася в ній і передала її в канцелярію.

18.08.2005 року голова суду Глебов О.А. задовольнив прохання ОСОБА_7 і передав цивільну справу № 2-3804/05 за цим позовом у провадження судді ОСОБА_1.

23.08.2005 року на прохання ОСОБА_7 про розгляд справи в найкоротші строки суддя ОСОБА_1., зловживаючи владою і службовим становищем в інтересах третіх осіб, завідомо знаючи, що її неправосудне рішення від 15.08.2005 року про визнання безвісно відсутніми ОСОБА_9. і ОСОБА_8. не набрало законної сили, з метою службового підроблення та постановлення завідомо неправосудного рішення в своєму службовому кабінеті дала вказівку секретарю ОСОБА_12. внести у протокол судового засідання неправдиві відомості про участь в ньому позивача ОСОБА_5., що секретарем було виконано, а протокол ОСОБА_1. підписала, хоча ОСОБА_5 такого позову не подавав і в судовому засіданні участі не брав. У цей же день ОСОБА_1. постановила завідомо неправосудне рішення про встановлення факту прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його дружини ОСОБА_13 та після визнаних безвісно відсутніми дочки та онуки й про визнання за ОСОБА_5. права власності на всю квартиру, внісши в це рішення завідомо неправдиві дані про заслуховування в судовому засіданні ОСОБА_5

31.08.2005 року ОСОБА_5 під впливом обману і зловживання його довірою видав довіреність ОСОБА_14 на продаж його квартири. ОСОБА_6., маючи в групі з іншими особами намір заволодіти квартирою з використанням судового рішення, знову звернувся до ОСОБА_7, яка, не будучи обізнаною в його злочинних намірах, склала третю позовну заяву до суду від імені ОСОБА_14. до ОСОБА_5 про визнання дійсною укладеної між ними угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності ОСОБА_14. на цю квартиру, та віддала заяву ОСОБА_6, який повернув її вже з підписом від імені ОСОБА_14.

09.11.2005 року голова суду Глебов О.А. на прохання ОСОБА_7 справу № 2-4854/05 за цим позовом передав у провадження судді ОСОБА_1

10.11.2005 року ОСОБА_1., зловживаючи владою та службовим становищем, у своєму службовому кабінеті з метою службового підроблення і постановлення завідомо неправосудного рішення в інтересах третіх осіб дала вказівку секретарю ОСОБА_15. внести у протокол судового засідання неправдиві відомості щодо участі позивача ОСОБА_14 та відповідача ОСОБА_5. у судовому засіданні, що секретарем було виконано, а протокол підписано суддею ОСОБА_1 У цей же день ОСОБА_1. постановила завідомо неправосудне рішення у цій справі, визнавши на підставі рішення Джанкойського міськрайонного суду від 23.08.2005 року, зареєстрованого в БТІ, право власності ОСОБА_14. на квартиру, внісши до нього завідомо неправдиві відомості про заслуховування в суді позивача й відповідача, хоча вони присутніми в судовому засіданні не були. У цей же день ОСОБА_1. передала рішення суду ОСОБА_7, а та – ОСОБА_6

Унаслідок цих дій ОСОБА_1. було спричинено істотну шкоду інтересам держави у виді підриву авторитету державної влади та тяжкі наслідки правам і інтересам ОСОБА_5. і ОСОБА_8. у вигляді заподіяння їм втратою квартири матеріальної шкоди на суму 112970 грн.

Крім того, в середині листопада 2005 року ОСОБА_1., будучи службовою особою, отримала від ОСОБА_6. через керівника апарата суду ОСОБА_7 хабар у сумі 3000 грн. за постановлення неправосудних судових рішень відносно квартири ОСОБА_5.

Також 08.02.2007 року суддя ОСОБА_1., зловживаючи владою та службовим становищем, умисно при розгляді цивільної справи №2-876\07 за позовом ОСОБА_16. до ОСОБА_17 про визначення місця проживання їх неповнолітньої доньки, діючи в інтересах ОСОБА_16., дала вказівку секретарю ОСОБА_15. внести завідомо неправдиві відомості про участь у судовому засіданні представника органу опіки та піклування Джанкойської міської ради Сердюк О.В., участь якої відповідно до ст.ст. 27, 74, 76, 212 ЦПК України була обов’язковою. Незважаючи на те, що у судовому засіданні Сердюк О.В. не була присутньою, секретарем ОСОБА_15. вказівку було виконано, а протокол підписано ОСОБА_1 В цей же день ОСОБА_1. постановила по справі завідомо неправосудне рішення, зазначивши в ньому про участь у справі Сердюк О.В. і її позицію щодо позову, хоча Сердюк О.В. участі у справі не брала.

Направляючи справу на додаткове розслідування, апеляційний суд Херсонської області в постанові від 29 травня 2009 року зазначив, що органами досудового слідства допущена така неповнота і неправильність, яка не може бути усунутою в судовому засіданні, зокрема, не встановлено кола свідків, які б могли підтвердити чи спростувати отримання ОСОБА_1 хабара в сумі 3000 грн.; не перевірено показань ОСОБА_1. щодо неприязних стосунків між нею та головою Джанкойського міськрайонного суду Глебовим О.А. і причетності останнього до розправи над нею шляхом організації притягнення її до кримінальної відповідальності. Для усунення цієї неповноти та неправильності органам досудового слідства запропоновано провести ряд оперативно-розшукових та слідчих дій.

У касаційних поданнях прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, і прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушують питання про скасування зазначеної постанови апеляційного суду Херсонської області як безпідставної з направленням справи на новий судовий розгляд. Посилаються на те, що органами досудового слідства не було допущено такої неповноти, яку не можна було б усунути в судовому засіданні, та таких порушень кримінально-процесуального закону, які б були істотними і перешкоджали суду розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційних подань, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подань прокурора, який затвердив по справі обвинувальний висновок, і прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з роз’ясненням, що міститься в абз. 2 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року № 2 (va002700-05) , у випадках, коли суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти розгляд справи для витребування додаткових доказів.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_1., суд не врахував вимог закону та наведених вище роз’яснень, внаслідок чого постановив у справі рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону і є передчасним.

З постанови про повернення справи на додаткове розслідування вбачається, що суд до висновку про неправильність та неповноту досудового слідства дійшов на підставі аналізу показань у судовому засіданні ОСОБА_1., ОСОБА_6. і ОСОБА_3. про те, що останні не передавали ОСОБА_1, а та не отримувала хабара в сумі 3000 грн. від ОСОБА_7, а кримінальну справу за цим обвинуваченням було порушено внаслідок переслідування ОСОБА_1. головою міськрайонного суду Глебовим О.А., з яким у неї існували неприязні стосунки.

З метою усунення зазначеної неповноти суд запропонував органам досудового слідства шляхом проведення оперативно-розшукових заходів встановити свідків факту отримання суддею ОСОБА_1 хабара та провести очні ставки ОСОБА_6. з ОСОБА_7. та іншими; перевірити шляхом проведення прокурорської перевірки правильність і строки ведення щодо судді ОСОБА_1. оперативно-розшукової справи; перевірити законність вилучення у судді ОСОБА_1. системного блоку комп’ютера; витребувати рішення судів, прийняті після скасування постановлених ОСОБА_1 судових рішень по справах, зазначених в її обвинуваченні; перевірити причину невідповідності показань ОСОБА_7 у протоколах її допитів і очних ставок даним відеозапису цих слідчих дій; допитати ОСОБА_14., чи зверталась вона до суду з позовом до ОСОБА_5; провести прокурорську перевірку, чи не застосовувались під час досудового слідства недозволені методи до ОСОБА_7 та ОСОБА_3.; при необхідності провести інші оперативно-розшукові та слідчі дії.

Однак перелічені в постанові суду обставини відповідно до ст. 281 КПК України не давали підстав для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки в разі необхідності вони могли бути перевірені й встановлені судом під час судового слідства.

Зокрема, за обвинуваченням ОСОБА_1. в одержанні хабара в сумі 3000грн. від ОСОБА_6. через ОСОБА_7., органи досудового слідства й суд допитали ОСОБА_1., яка заперечувала даний факт; свідка ОСОБА_7., яка наполягала на цьому, провели між ними очну ставку, допитали ОСОБА_6. і ОСОБА_3., які підтверджували передачу ОСОБА_7 3000 грн. ОСОБА_6. за прийняття судових рішень, в яких останній був зацікавленим, допитали секретарів судових засідань, тобто встановили коло осіб, яким могло бути відомо про обставини вчинення зазначеного злочину. Суд мав змогу дослідити ці докази в судовому засіданні й дати їм належну оцінку.

Також суд міг сам провести очні ставки між ОСОБА_6. і ОСОБА_7. та іншими особами; допитати ОСОБА_14., яка під час досудового слідства відмовилась від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України; витребувати рішення судів, що були прийняті після скасування постановлених ОСОБА_1 судових рішень, зазначених в її обвинуваченні.

Як видно зі справи, суд давав доручення прокурору Автономної Республіки Крим провести перевірку заяв в судовому засіданні ОСОБА_6. та свідка ОСОБА_15. про застосування до них недозволених методів досудового слідства, що й було виконано – проведена відповідна перевірка та винесено постанову від 22.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявами зазначених осіб, яку долучено до матеріалів справи.

У разі потреби суд міг у порядку ст. 315-1 КПК України доручити прокурору й перевірку аналогічних за змістом заяв ОСОБА_3. і ОСОБА_1. про застосування недозволених методів слідства до ОСОБА_3. та свідка ОСОБА_7 (остання на це не посилалася), а не направляти з цих підстав справу на додаткове розслідування.

Не могли бути підставами для направлення справи на додаткове розслідування й вказівки суду про необхідність проведення перевірок законності вилучення у ОСОБА_1. системного блоку комп’ютера та причин невідповідності показань ОСОБА_7, викладених в протоколах її допитів, відеозапису цих слідчих дій, оскільки такі перевірки належало здійснити суду, надавши відповідну оцінку отриманим доказам. Однак суд, по суті провівши зазначені перевірки шляхом допиту в суді свідків, оголошення їх показань на досудовому слідстві, дослідження протоколів слідчих дій та відтворення їх відеозапису, а також усунувши суперечності в цих доказах, ухилився від їх оцінки.

Окрім того, суд не взяв до уваги, що в разі встановлення порушень кримінально-процесуального закону при вилученні системного блоку, такі порушення не можуть бути усунуті під час додаткового розслідування.

Вимога суду про проведення прокурором перевірки правильності і строків ведення щодо судді ОСОБА_1. оперативно-розшукової справи (ОРС) не могло бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки органи досудового слідства не посилалися на те, що в ОРС містились будь-які докази пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення, які підлягали дослідженню судом.

Колегія суддів не може визнати підставою для направлення справи на додаткове розслідування також вказівку суду про необхідність перевірки причетності голови міськрайонного суду Глебова О.А. до організації кримінального переслідування ОСОБА_1. за одержання хабара у зв’язку з існуючими між ними неприязними стосунками, про що, на думку суду, свідчать наявні у справі дані про неодноразові звернення голови суду з поданнями про притягнення ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності.

Цей висновок суду є передчасним, оскільки з матеріалів, на які послався суд у постанові (т.1 а.с.171-178), видно, що всі подання голови суду щодо судді ОСОБА_1. не стосувалися рішень, за які згідно з пред’явленим їй обвинуваченням вона отримала хабар в сумі 3000 грн. Цим матеріалам, а також показанням ОСОБА_1. в цій частині суду належало дати оцінку відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства при вирішенні питання про наявність чи відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, а не направляти справу на додаткове розслідування.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційних подань про безпідставність рішення суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування, у зв’язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого належить вжити всіх передбачених законом заходів для повного та об’єктивного розгляду справи, дослідити зібрані органами досудового слідства та інші надані суду докази, оцінивши їх у сукупності, та прийняти законне рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні подання прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 29 травня 2009 року про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 прокурору Автономної Республіки Крим на додаткове розслідування – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.