Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2009 року,

вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2009 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Шевченко Васильківського району

Дніпропетровської області, мешканця

м. Дніпропетровська, раніше не судимого,

засуджено за ст. 291 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Постановлено про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 12 931,67 грн. та у рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди 250 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2009 року вирок щодо ОСОБА_2 змінено. Виключено з вироку вказівку на порушення ОСОБА_2 п.п. 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху України. Відповідно до ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2,4 ст. 76 КК України. Зменшено розмір суми стягненої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди до 50000 грн.

ОСОБА_2 засуджено за те, що він 1 листопада 2007 року приблизно о 19 годині, керуючи моторолером "Ямаха-Апріо-2" та рухаючись по вул. Запорізьке шосе м. Дніпропетровська, порушив чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, унаслідок чого допустив зіткнення з моторолером під керуванням ОСОБА_3 У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що апеляційний суд безпідставно звільнив ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також невмотивовано зменшив суму стягнень на її користь моральної шкоди. Стверджує, що вона не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи в апеляційному суді.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які би тягли безумовне скасування постановлених по справі судових рішень не встановлено, а твердження потерпілої про те, що вона не була повідомлена про день та час розгляду справи в апеляційному суді є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, суд повністю дотримався вимог ст. 354 КПК України, надіславши ОСОБА_1 25 березня 2009 року повідомлення про призначення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 до розгляду в апеляційному суді на 29 квітня 2009 року (т. 2 а.с. 63).

Рішення апеляційного суду про застосування до ОСОБА_2 ст. 75 КК України є правильним.

Так, провівши часткове судове слідство, відповідно до вимог ст. 362 КПК України, апеляційний суд дослідив висновок судової автотехнічної експертизи і встановив, що дії потерпілого ОСОБА_3 також не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України.

У зв’язку з цим та з урахуванням інших обставин, які пом’якшують покарання, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Тому твердження потерпілої щодо м`якості призначеного ОСОБА_2 покарання є надуманими.

Непереконливими, на думку колегії суддів, є посилання потерпілої щодо безпідставності зменшення судом суми стягнень на її користь у рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Дане рішення відповідає вимогам ст. 1193 ЦК України, оскільки груба необережність потерпілого сприяла виникненню шкоди, тому розмір відшкодування обґрунтовано зменшено.

За таких обставин, підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 УКПК України, немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1