Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 жовтня 2009 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2008 року у справі за скаргою ОСОБА_1,

постановою прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 3 березня 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 364 КК України. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 як службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, сфальсифікував ряд процесуальних документів та виніс завідомо незаконну постанову про призначення автотехнічної експертизи, в якій в однобічному порядку, з одним варіантом механізму ДТП вказав недостовірні дані, які були отримані при проведенні відтворення обстановки та обставин ДТП не зі слів учасників цієї події, свідків, як того вимагає закон, а з урахуванням інтересів водія ОСОБА_2 У результаті незаконних дій слідчого ОСОБА_1 автотехнічний експерт, що проводив експертизу, дійшов висновку про те, що водій ОСОБА_2 не винен у ДТП, а слідчий ОСОБА_1 виніс незаконне рішення про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину.

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2008 року ОСОБА_1 у задоволенні скарги на вказану вище постанову про порушення кримінальної справи відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду вказану постанову місцевого суду скасовано та скасовано постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, оскільки в матеріалах перевірки, після того, як іншим слідчим Звьоздкіним С. вдруге було відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за відсутністю в діях складу злочину, відсутні достатні дані, які вказують на наявність в діях слідчого ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України.

У касаційному поданні прокурор просить вказану ухвалу апеляційного суду скасувати як незаконну та направити справу на новий судовий розгляд. Зазначає, що після винесення слідчим Звьоздкіним С.А. постанови про закриття кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України щодо ОСОБА_2, її провадження 27 серпня 2008 року начальником СВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області було відновлено, у зв’язку з чим апеляційний суд, істотно порушуючи кримінально-процесуальний закон, поклав в основу свого рішення неперевірені відомості.

До початку розгляду справи в касаційному порядку прокурор вніс зміни у подання, в яких просив скасувати ухвалу апеляційного суду у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Вергізову Л.А., яка підтримала змінене касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. Разом з тим, цих вимог закону апеляційний суд не дотримався.

З огляду на матеріали справи, не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 в апеляції порушував питання про її скасування. Всі зазначені в апеляції доводи апеляційний суд повинен був ретельно вивчити, проаналізувати з урахуванням наявних у справі матеріалів. При цьому в ухвалі мав би навести обґрунтовані міркування, які спростовують або підтверджують викладені доводи.

Разом з тим, цих вимог закону апеляційний суд не дотримався, оскільки доводи апеляції ОСОБА_1 не проаналізував і не зазначив, на підставі яких доказів постанову місцевого суду та постанову прокурора визнано незаконними.

Скасовуючи постанову прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу від 3 березня 2008 року та постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2008 року, в обґрунтування своїх висновків апеляційний суд послався на наявність постанови слідчого Звьоздкіна С.А. про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 вдруге, у зв’язку з чим приводів і підстав для порушення кримінальної справи вже немає.

Разом з тим, з такими висновками апеляційного суду не можна погодитися, оскільки цим апеляційний суд увійшов в оцінку доказів, проаналізував обставини події і фактично дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, що є неприпустимим.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Оскільки цих вимог закону апеляційний суд не дотримався, то винесена ним ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого суду необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства, перевірити доводи, викладені в апеляції, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2008 року у справі за скаргою ОСОБА_1 скасувати, а матеріали направити на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду в іншому складі суддів.