Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 29 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників засудженого ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 4 лютого 2009 року та на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2009 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу 06.07.2007 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст. 309, ст. 71 КК України на 2 роки обмеження волі,

засуджено:

· за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

· за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком приєднано частину невідбутого покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2007 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 3 місяці з конфіскацією всього належного йому майна.

За вироком суду ОСОБА_1засуджено за те, що під час відбування покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2007 року він 21.05.2008 року, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в міській клінічній лікарні №1 по вул. Матейки в м.Івано-Франківську, як особа, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, за невстановлених обставин незаконно придбав та зберігав психотропну речовину - амфетамін і наркотичний засіб - марихуану у великих розмірах, з яких частину зберігав з метою збуту, а частину - для власного вживання без мети збуту.

Того ж дня ОСОБА_1 близько 12 год. 00 хв. на території лікарні повторно незаконно збув ОСОБА_4 психотропну речовину - амфетамін вагою 1, 735 гр., а близько 14 год. 30 хв. збув ОСОБА_5 психотропну речовину - амфетамін вагою 0,014 гр. та особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану вагою 1 гр.

Цього ж дня, близько 15 год. 25 хв., на автобусній зупинці по вул.Чорновола, 63 у м. Івано-Франківську працівниками міліції було виявлено та вилучено у ОСОБА_1психотропну речовину - амфетамін вагою 1,669 гр., яку він зберігав без змети збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2009 року вирок щодо ОСОБА_1залишено без зміни.

У касаційних скаргах захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стверджують про однобічність і неповноту досудового слідства та судового розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неналежне дослідження та оцінку судом доказів по справі, внаслідок чого ОСОБА_1, на їх думку, засуджено незаконно. Доводять, що на досудовому слідстві було порушено право ОСОБА_1на захист. Вказують, що справа відносно ОСОБА_1сфальсифікована, а свідки на досудовому слідстві та в суді обмовили його під впливом застосованого до них психологічного насильства. Зазначають про неврахування судом всіх даних про особу засудженого та про формальність розгляду їх апеляцій апеляційним судом. З огляду на це, вважають винуватість ОСОБА_1недоведеною та просять судові рішення щодо нього скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю події та складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, у його діях.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_1 вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.

Винуватість ОСОБА_1 вчиненні злочинів, за які його засуджено, доведена сукупністю доказів, наведених у вироку, зокрема, матеріалами оперативної закупівлі у ОСОБА_121.05.2008 року ОСОБА_6 психотропної речовини - амфетаміну за 600 грн.; показаннями свідка ОСОБА_7, який був понятим при огляді наданих ОСОБА_4 грошей та вилученні у нього придбаної у ОСОБА_1 психотропної речовини; даними протоколів огляду покупця ОСОБА_4, грошових купюр, наданих останньому для оперативної закупки і його огляду після здійснення закупки; даними протоколу огляду ОСОБА_1, в якого були виявлені та вилучені гроші в сумі 390 грн., номера яких співпадали з номерами купюр, які надавались ОСОБА_4 для оперативної закупки; показаннями свідка ОСОБА_5 про збут йому на території лікарні 21.05.2008 року ОСОБА_1 амфетаміну та марихуани, з якими його було затримано працівниками міліції у той же день; показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були понятими при виявленні та вилученні у ОСОБА_5 придбаної ним у ОСОБА_1 речовини; показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були понятими при виявленні та вилученні у ОСОБА_121.05.2008 року психотропної речовини; висновками судово-хімічних експертиз, а також іншими наведеними у вироку доказами.

Суд всебічно та повно дослідив наявні у справі докази та висунуті на захист ОСОБА_1доводи, дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.

Суд першої та суд апеляційної інстанцій ретельно перевірили доводи засудженого та його захисників, аналогічні тим, що висловлені в касаційних скаргах, і з наведенням відповідних обґрунтувань дійшли правильного висновку про недостовірність і спростування наявними у справі доказами їх тверджень про непричетність ОСОБА_1до вчинення злочинів, фальсифікацію проти нього кримінальної справи, обмови його свідками, застосування до нього та свідків незаконних методів під час дізнання та досудового слідства тощо.

З огляду на викладене, доводи захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про необґрунтованість засудження ОСОБА_1, однобічність досудового слідства і судового розгляду справи є безпідставними.

Підстав для скасування судових рішень та закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1за відсутністю в його діях події та складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, не встановлено.

Також при перевірці справи не виявлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі.

Те, що ОСОБА_1 21.05.2008 року висловив бажання мати захисника адвоката ОСОБА_2 (т.1 а.с.117), а той був допущений до справи тільки 22.05.2008 року (т.1 а.с.123), тобто після проведення 21.05.2008 року допиту ОСОБА_1як підозрюваного і його очної ставки з ОСОБА_5 (т.1 а.с. 118-120), не можна вважати такими порушеннями права засудженого на захист, що тягнуть скасування вироку.

Як убачається зі справи та вироку суду, 21.05.2008 року ОСОБА_1, скориставшись ст. 63 Конституції України, відмовився давати показання, а дані очної ставки, проведеної між ним і ОСОБА_5 за відсутності захисника підозрюваного, не були використані судом як доказ на підтвердження вини ОСОБА_1 вчиненні злочинів.

Окрім того, на досудовому слідстві засудженому неодноразово роз'яснювалися його права мати захисника та на його прохання йому були надані обрані ним захисники - адвокат ОСОБА_2 з 22.05.2008 року та захисник з числа близьких родичів - мати ОСОБА_3 з 25.06.2008 року (т.1 а.с.170-172). Ці ж захисники брали участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин не вбачається порушення права засудженого на захист.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за вчинені злочини суд урахував їхтяжкість, дані про особу засудженого, який неодноразово судимий, характеризувався позитивно та його стан здоров'я.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Доводи захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що судом першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі враховані всі характеризуючи особу засудженого обставини, не є достатньою підставою для зміни чи скасування судових рішень, оскільки в своїх скаргах вони не ставлять питання про пом'якшення призначеного судом покарання ОСОБА_1

Інших обґрунтованих доводів щодо незаконності постановлених відносно ОСОБА_1судових рішень у касаційній скарзі не наведено.

З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити захисникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні їх касаційних скарг на судові рішення щодо ОСОБА_1.