Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 29 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 3 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Довголука Стрийського району Львівської області, жителя с. Бережниця Стрийського району Львівської області, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.;

- за ч. 1 ст. 129 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1000 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 1000грн. та судові витрати у сумі 200 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1визнано винуватим та засуджено за те, що він 1 вересня 2008 року близько 12 години 30 хвилин на присадибній земельній ділянці АДРЕСА_1 погрожував вбивством ОСОБА_3, у якої були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, оскільки він душив її руками за шию, чим умисно заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження.

У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1е переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд допустив істотні порушення кримінально-процесуального закону,розглядаючи справу у скороченому порядку за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України, у той час, як обвинувачений визнавав тільки частково розмір цивільного позову потерпілої. Крім того, вирішуючи цивільний позов, суд допустив суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами вироку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Колесніченка О.В. на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, доведено зібраними у справі доказами, у тому числі його показаннями, у яких він визнав себе повністю винним, іншими матеріалами кримінальної справи, перевіреними у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України. Судом правильно кваліфіковано його дії за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Доводи касаційного подання про те, що суд першої інстанції не вправі був розглядати дану кримінальну справу за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України з огляду на те, що обвинувачений тільки частково визнав цивільний позов потерпілої про відшкодування їй моральної шкоди, не заслуговують на увагу.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування їй моральної шкоди у розмірі 20000 грн. не містить посилання на докази, якими б підтверджувалося заподіяння їй моральної шкоди саме в такому розмірі. Не містять таких доказів і матеріали кримінальної справи.

У касаційному поданні прокурора не зазначено, які саме докази мав дослідити суд, вирішуючи цивільний позов потерпілої.

Із протоколу судового засідання видно, що як обвинувачений, так і інші учасники судового розгляду не заперечували проти розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України. Прокурор у судових дебатах вважав, що цивільний позов потерпілої підлягає частковому задоволенню. Таке рішення постановив суд, і воно потерпілою не оскаржено.

Разом з тим, суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 допустив суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами вироку.

Так, у мотивувальній частині вироку суд зазначив, що, виходячи з нервового потрясіння, душевних страждань, фізичного болю потерпілої та матеріального становища засудженого, з нього належить стягнути на користь потерпілої 500 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди, а в резолютивній частині зазначив про стягнення з ОСОБА_1а корить ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн., що ставить під сумнів правильність вирішення цивільного позову потерпілої.

Отже, доводи прокурора в цій частині є слушними, а тому колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню в частині вирішення цивільного позову, а справа направленню на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

касаційне подання заступника прокурора Львівської області задовольнити частково.

Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 3 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного потерпілої ОСОБА_2 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в порядку цивільного судочинства.