Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 29 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постановлене щодо ОСОБА_1 судове рішення,

постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 вересня 2005 року кримінальну справу щодо

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, несудимого,

за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України закрито, а його звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу дільниці зв’язку ВАТ "Маркохім" за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1, працюючи інженером-електронщиком дільниці зв’язку ВАТ "Маркохім", по розпорядженню № 1082 від

2 липня 2004 року був направлений у відрядження до м. Києва. ОСОБА_1 по прибуттю до м. Києва на залізничному вокзалі у невстановленої слідством особи, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, придбав завідомо підроблені квитанцію № 078767 та квитанцію до приходно-касового ордеру № 2101 про сплату 616 грн. 50 коп. за проживання в готелі "Дружба" у м. Києві в період з 06 липня по

08 липня 2004 року. Після цього,12 липня 2004 року ОСОБА_1 по прибуттю з відрядження у м. Маріуполь склав авансовий звіт про понесені ним витрати у відрядженні, де вказав суму 616 грн. 50 коп., хоча фактично він витратив на проживання у період відрядження 150 грн. У подальшому ОСОБА_1 надав звіт та підроблену квитанцію у бухгалтерію, заволодівши таким чином шляхом обману належним ВАТ "Маркохім" майном, а саме грошима в сумі 466 грн. 50 коп.

Крім цього, ОСОБА_1 працюючи інженером-електронщиком дільниці зв’язку ВАТ "Маркохім", згідно розпорядження № 1169 від 16 липня 2004 року був направлений у відрядження до м. Києва. ОСОБА_1 за аналогічних вище обставин повторно придбав завідомо підроблені квитанцію № 079237 і квитанцію до приходно-касового ордеру № 2571 про сплату 607 грн. 50 коп. за проживання в готелі "Дружба" у період з 20 по 22 липня 2004 року. Після цього ОСОБА_1, проживши у вказаному готелі у зазначений період та оплативши за це 271 грн., по приїзду з відрядження у м. Маріуполь склав авансовий звіт про понесені ним витрати у відрядженні, де вказав суму 607 грн. 50 коп., хоча фактично витратив

271 грн. У подальшому ОСОБА_1 надав звіт та підроблену квитанцію у бухгалтерію, заволодівши таким чином шляхом обману належним ВАТ "Маркохім" майном, а саме грошима в сумі 336 грн. 50 коп.

У касаційному поданні прокурор з посиланням на порушення

ОСОБА_1 умов передачі його на поруки та відмови трудового колективу дільниці від раніше взятого поручительства відносно останнього порушує питання про скасування постанови щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України у разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Згідно з роз’ясненням, що міститься у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , особу, яка протягом року з дня передачі на поруки порушила її умови, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України слід притягнути до кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Як передбачено у ст. 13 КПК України, кримінальна справа може бути відновлена за касаційним поданням відповідного прокурора (за наявності рішення колективу підприємства, установи чи організації про відмову від поручительства) за правилами, встановленими у главі 31 КПК України (1001-05) .

Матеріалами справи встановлено, що суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, передбачені ч. 2 ст. 190,

ч. 3 ст. 358 КК України, з передачею на поруки трудовому колективу дільниці зв’язку ВАТ "Маркохім" за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Однак ОСОБА_1 порушив умови передачі на поруки.

Так, згідно з наказом № 1253/к від 04 листопада 2005 року ОСОБА_1 за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВАТ "Маркохім" оголошено догану та знижено виробничу премію за жовтень на 30%

(а.с. 196).

Крім цього, відповідно до наказу голови комісії по припиненню ВАТ "Маркохім" № 1367/к від 08 грудня 2005 року, ОСОБА_1 звільнено з цього підприємства у зв’язку із скороченням штату працівників з 19 грудня 2005 року

(а.с. 195).

З протоколу № 1 від 09 березня 2006 року загальних зборів працівників дільниці зв’язку КХП ЦТД ВАТ "МК "Азовсталь" вбачається, що у зв’язку з приєднанням ВАТ "Маркохім" до ВАТ "МК "Азовсталь" та пов’язаного з цим звільнення працівника дільниці зв’язку ВАТ "Маркохім" ОСОБА_1 за скороченням штату працівників підприємства, трудовий колектив дільниці не може здійснювати подальший контроль за поведінкою ОСОБА_1, на підставі чого ініціює свою відмову від раніше взятого поручительства щодо останнього

(а.с. 192-193).

З урахуванням цього постанова суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.