Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2009 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Росоша Теплицького району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, судимого вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 22 вересня 2008 року за ч. 1 ст. 289 КК України на три роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком один рік шість місяців,

за ч. 4 ст. 187 КК України на дев'ять років позбавлення волі, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів - на чотирнадцять років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначено чотирнадцять років шість місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення експертиз в розмірі 1464 грн. 48 коп.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 січня 2009 року приблизно в 19 год. у стані алкогольного сп'яніння з метою вчинення розбійного нападу на односельчанку ОСОБА_2, 1921 року народження, та її умисного вбивства з корисливих мотивів, відкривши з допомогою гілки зачинені зсередини на клямку двері, проник у її помешкання по АДРЕСА_2, де напав на неї та ногами, взутими у зимові черевики, завдав удари в голову та по тулубу, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження, в тому числі закриту черепно-мозкову травму, яка проявилась крововиливами в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, забоєм головного мозку, субарахноїдальним крововиливом із проривом крові в шлуночки головного мозку, від якої вона померла.

Доводячи свій злочинний умисел на заволодіння майном до кінця, ОСОБА_1 обшукав кімнати й заволодів належними потерпілій грошовими коштами у сумі 560 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

За змістом касаційної скарги засуджений ставить питання про зміну вироку у зв'язку з неправильною кваліфікацією його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та суворістю призначеного покарання з огляду на те, що умислу на вбивство ОСОБА_2 він не мав, а висновки суду в цій частині однобічні та необ'єктивні.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, засудженого, який частково підтримав свою скаргу, просив скасувати вирок, а справу направити на нове розслідування для правильної кваліфікації його дій, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дій, пов'язаних із розбійним нападом на ОСОБА_2 та позбавленням її життя з корисливих мотивів, ґрунтується на всебічно досліджених, належно оцінених доказах та відповідає фактичним обставинам справи.

Зокрема, ОСОБА_1 як під час досудового слідства, так і в суді, визнав, що у вказаний час, маючи намір отримати від ОСОБА_2 гроші, які вона заборгувала йому за продану ним рибу, відкривши з допомогою гілки зачинені зсередини на клямку двері, проник у її будинок, де після того, як потерпіла повідомила про відсутність грошей, помітивши їх у книжці, з метою заволодіти коштами, зробив потерпілій підніжку, внаслідок чого вона впала на підлогу. Остерігаючись опору, він завдав потерпілій узутими у зимові черевики ногами удари в голову, забрав із книжки 78 грн., а в подальшому, знайшов ще грошові кошти, всього в сумі 560 грн., якими заволодів та витратив у цей же день із своїми знайомими.

Обставини застосування до потерпілої насильства та заволодіння її грошовими коштами ОСОБА_1 підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події і не заперечує їх у касаційній скарзі.

Окрім показань засудженого, його винність підтверджується даними протоколу огляду місця події від 16 січня 2009 року, при якому в помешканні ОСОБА_2 виявлено її труп, а в кімнатах розкидані речі; висновками судово-медичних експертиз, згідно з якими у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців, саден, ран, крововиливів у м'які тканини голови, двобічних переломів ребер, забою головного мозку, її смерть настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась крововиливами в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, забоєм головного мозку, субарахноїдальним крововиливом з проривом крові в шлуночки головного мозку; даними судово-трасологічної та судово-імунологічної експертиз, висновками яких встановлено, що вилучені з місця події сліди взуття зі слідами крові потерпілої на фрагменті газети залишені черевиком, вилученим у засудженого; показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., які пояснили, що звечора 15 січня приблизно з 19 годин до ночі 16 січня 2009 року спілкувались із ОСОБА_1, який мав при собі значну суму грошей і розраховувався ними під час спільного відпочинку.

Доводи касаційної скарги засудженого про відсутність у нього умислу на вбивство суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставинам справи.

Як установлено висновком судово-медичної експертизи та показаннями ОСОБА_1, ним потерпілій завдано ним не менше 8-10 ударів узутими у зимові черевики ногами в особливо важливий орган - голову. Проміжок часу, протягом якого настала її смерть, не може перевищувати годину. Враховуючи чисельність ударів, характер та локалізацію виявлених у потерпілої - жінки похилого віку - тілесних ушкоджень, суд обґрунтовано визнав, що дії засудженого були спрямовані на її умисне вбивство з користі під час розбійного нападу, та правильно кваліфікував їх за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України за вказаними у вироку ознаками.

Відповідає вимогам закону і призначене засудженому покарання.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, дані про особу засудженого, який негативно характеризується, злочин учинив у період іспитового строку за попереднім вироком, а також інші обставини. Зокрема, визнання засудженим винуватості та вчинення злочинів у неповнолітньому віці визнано судом обставинами, що пом'якшують покарання. Також суд узяв до уваги обставини, що обтяжують покарання - учинення злочинів ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, відносно особи похилого віку та рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного колегія суддів касаційного суду вважає, що призначене засудженому покарання є справедливим та необхідним для його виправлення й попередження нових злочинів.

Посилання засудженого на те, що суд необ'єктивно оцінив обставини справи та дані про його особу, внаслідок чого призначив суворе покарання, є безпідставними.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2009 року щодо нього - без зміни.