Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 25 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2008 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Донецька,

раніше не судимого, -

засуджено за ч.2 ст. 153 КК України на 6 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 153 КК України на 8 років позбавлення волі та за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 153 КК України на 8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2008 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він у період часу з червня 2003 року по липень 2005 року неодноразово з погрозами застосування насильства до малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_3, відводив їх в безлюдні місця, де задовольняв свою статеву пристрасть з потерпілими неприродним способом. Окрім цього, у липні 2005 року ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, використовуючи стан малолітнього ОСОБА_4., який в силу свого віку не міг розуміти характер та значення протиправних дій щодо нього, намагався задовольнити з ним свою статеву пристрасть неприродним способом, однак свій умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений бабусею ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на однобічність і неповноту досудового і судового слідства та вказує на непослідовність і суперечливість показань потерпілих, свідків та на непереконливість доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому злочинів. За цих підстав просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, а кримінальну справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень, передбачених ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, крім постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції, є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а тому при розгляді касаційної скарги слід виходити із фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції, та перевірених у апеляційному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за викладених у вироку обставин ґрунтується на сукупності досліджених судом та наведених у мотивувальній частині вироку доказів і є правильним.

Зокрема, малолітні потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали детальні, послідовні та узгоджені між собою показання про вчинення засудженим ОСОБА_1 злочинних дій щодо них. Свідок ОСОБА_5 підтвердив показання потерпілих та надав аналогічні показання про обставини скоєння злочинів. Показання потерпілих підтверджуються аналогічними показаннями їх законних представників - ОСОБА_6. і ОСОБА_7. Допитані судом першої інстанції психолог ОСОБА_8. та педагог ОСОБА_9 зазначили, що показання потерпілих є правдивими, відвертими та послідовними. Згідно з висновками судово-психологічних експертиз потерпілі з урахуванням рівня їхнього розумового розвитку здатні адекватно сприймати зовнішню сторону обставин вчинків (час, місце, зовнішність правопорушника, послідовність вчинених ним дій, послідовність дій оточуючих та їх особистих дій та ін.) та надавати про це відповідні показання. Внаслідок їх малолітнього віку потерпілі не могли розуміти характер та значення здійснюваних з ними дій та чинити опір. Свідок ОСОБА_10., яка була присутня при проведенні допитів потерпілих та неповнолітнього свідка ОСОБА_5., також підтвердила, що потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в силу свого віку не могли придумати або нафантазувати відносно сексуального насильства щодо них.

Зазначені показання потерпілих та свідків узгоджуються між собою та іншими доказами у справі.

За встановлених судом фактичних обставин дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 153, ч.3 ст. 153 та ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 153 КК України .

Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України. При його обранні суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, дані про особу ОСОБА_1, а також обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Залишаючи апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2. без задоволення, колегією суддів апеляційного суду порушень вимог ст. 377 КПК України допущено не було, в ухвалі доводи апеляцій належним чином проаналізовано та зазначено підстави, за яких їх визнано необґрунтованими.

Посилання скаржника на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та однобічність і неповноту досудового і судового слідства, є необґрунтованим, оскільки вивченням матеріалів справи даних, які б давали підстави вважати, що у справі допущені порушення, які тягнуть скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, не встановлено.

Отже, передбачені ч.1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 25 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

судді: