Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Закарпатської області від 15 червня 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу

2 лютого 2005 року за ч. 1 ст. 390 КК України,

ст. 71 КК України на 2 роки 3 місяці

позбавлення волі,

за п. "ж" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) на дев'ять років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) за сукупністю злочинів призначено дев'ять років позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено дев'ять років шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

судимого 12 травня 1994 року за ч. 3 ст. 117,

ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року)

на 8 років позбавлення волі,

за п. "ж" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) на дев'ять років позбавлення волі.

На підставі ч. 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) остаточно призначено дев'ять років два місяці позбавлення волі.

За ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118 КК України (в редакції 1960 року)

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України (в редакції 1960 року) у зв'язку зі спливом строку давності притягнення їх до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_2., також від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі

ст. 49 КК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за вчинення наступних злочинів.

22 листопада 1992 року приблизно о 19 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння на автодорозі з с. Онок у напрямку

м. Виноградів Закарпатської області на відстані 1 км від ресторану "Дубки" зустріли потерпілу ОСОБА_3, яка рухалась на велосипеді та домовились між собою її зґвалтувати. Діючи узгоджено, ОСОБА_2 стягнув її з велосипеда та потягнув у канаву. Оскільки ОСОБА_3. стала чинити опір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли їй численні удари руками і ногами по голові, тулубу та нижніх кінцівках, а потім кожний зґвалтував її та задовольнив статеву пристрасть неприроднім способом. З метою приховати злочин та уникнути відповідальності, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовились її вбити. Діючи узгоджено, ОСОБА_1 став спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_2 почав наносити потерпілій удари по різних частинах тіла, в тому числі каменем по голові та руках і здавив шию коліном від чого відразу ж на місці наступила її смерть. Позбавивши потерпілу життя, ОСОБА_2, перетягнув тіло через канаву в поле, зняв з її руки годинник марки "Ракета", забрав сумку з продуктами та на належному потерпілій велосипеді втекли з місця події. Всього заволоділи майном потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 189 гривень 37 копійок.

У касаційній скарзі та доповненні до неї, засуджений ОСОБА_2 просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судове слідство проведено однобічно та неповно, оскільки не були допитані свідки, які б твердили, що на момент вчинення злочину він знаходився в іншому селі. Вважає, що суд тільки на підставі показань ОСОБА_1, які він неодноразово змінював, визнав його винним у вчиненому злочині.

Щодо засудженого ОСОБА_1 вирок не оскаржено і не внесено касаційне подання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 324 КПК України, постановляючи вирок, суд повинен вирішити ряд питань, в тому числі чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин, чи не закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Коли підсудний обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, суд вирішує питання, зазначені в пунктах 1-6 цієї статті, окремо по кожному злочину.

Як убачається з вироку, суд визнав встановленим те, що 22 листопада 1992 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння вчинили зґвалтування потерпілої ОСОБА_3, задовольнили з нею статеву пристрасть неприродним способом та з метою приховати вчинені злочині, позбавили її життя.

Ураховуючи те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118 КК України (в редакції 1960 року) сплинув, суд звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України (в редакції 1960 року).

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 48 КК України, суду необхідно було також вирішити питання про застосування давності щодо вчиненого ОСОБА_2. злочину, передбаченого п. "ж" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), що судом не було виконано.

У зв'язку з тим, що судом допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, вирок у частині засудження ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно усунути недоліки зазначені в даній ухвалі, перевірити доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_2 та в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити, вирок апеляційного суду Закарпатської області від 15 червня 2009 року щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У решті вирок залишити без зміни.

СУДДІ: