5-3311км09 Про неодноразове вчинення шахрайства - 24.09.2009 Прийняття

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 26 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада 2008 року.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 26 червня 2008 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку м. Потсдам Германія, громадянку Білорусії,

не судиму, -

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 3 т. 190 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 190 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного їй майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_2. на відшкодування матеріальної шкоди 167 520 грн.; ОСОБА_3. - 47 975 грн.; ОСОБА_4. - 52 500 грн.; ОСОБА_5 - 85 000 грн.; ОСОБА_6 - 7 000 грн.; ОСОБА_7. - 290 000 грн.; ОСОБА_8. - 136 250 грн.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1 318 грн. 18 коп. судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винною та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 18 квітня 2005 року близько 14 години, перебуваючи біля магазину "Гарант" по вул. Київській у м. Сімферополі, шляхом обману і зловживання довірою, під приводом вигідного придбання пального, не маючи наміру і можливості виконати взяті на себе зобов'язання, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_2. на загальну суму 32 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 167 520 грн., спричинивши потерпілому шкоду в особливо великому розмірі.

Крім того, за аналогічних обставин ОСОБА_1, повторно, шляхом шахрайства:

- 10 травня 2005 року у денний час на вул. Гончарова у м. Сімферополі заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3. на загальну суму 9 500 доларів США, що за курсом НБУ становило 47 975 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду у великому розмірі;

- 19 травня 2005 року близько 16 години у приміщені бару "Альбіон" по вул. Ленінградській у м. Сімферополі заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4. в сумі 52 000 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі;

- 22 жовтня 2005 року у денний час у м. Ялта заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 85 500 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі;

- 28 квітня 2006 року в денний час біля будинку № 12 по вул. Кубанській у м. Сімферополі заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 7 000 грн., завдавши значну шкоду потерпілому;

- у період з 1 по 30 травня 2006 року на вул. Лексіна у м. Сімферополі заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7. на суму 290 000 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі;

Також в червні 2006 року у м. Ялта ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_8. взяти участь у спільному придбані пального, що знаходилося на зберіганні у військових частинах на території АР Крим. Із цією метою вона організувала поїздку з потерплим до м. Одеси, де заволоділа належними ОСОБА_8. грошовими коштами на суму 1 000 грн. та 25 000 доларів США, що по курсу НБУ становило 126 250 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада 2008 року цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена порушує питання про скасування постановлених щодо неї судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд або на нове розслідування. При цьому посилається на те, що досудове і судове слідство проведено однобічно, неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що інкримінованих їй злочинів вона не вчиняла, а потерпілі та свідки по справі її обмовляють. Вважає, що судом було істотно порушено кримінально-процесуальний закон, зокрема, суд обмежився лише оголошенням показань більшості потерпілих та свідків, хоча вона та її захисник наполягали на їх виклику до суду для дачі пояснень; вирок було проголошено за її відсутності. Зазначає, що судом не враховані усі пом'якшуючі обставини, внаслідок чого їй призначено надто суворе покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження засудженої у касаційній скарзі про те, що вона необґрунтовано засуджена за частинами 2, 3, 4 ст. 190 КК України є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, такі ж, як і у касаційній скарзі твердження, засуджена та її захисник висловлювали у судах першої та апеляційної інстанцій. Ці суди визнали їх безпідставними. Свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1, з якими погоджується і колегія суддів, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином умотивували у постановлених ними судових рішеннях. Вони підтверджені доказами, які суди ретельно перевірили та належним чином оцінили, зокрема показаннями потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. та ОСОБА_8.; показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25., які, по суті, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, а також підтверджуються об'єктивними даними, зокрема, ідентичністю шахрайських дій, що супроводжувалися обманом про можливість придбання пального і розформованої військової техніки на металобрухт.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність показань потерпілих і свідків та свідчили б про те, що вони обмовляють ОСОБА_1. перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів. Виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_1 за частинами 2, 3, 4 ст. 190 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, які віднесені законодавцем до злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, обставин їх вчинення, даних про особу винної, з яких убачається, що вона страждає рядом захворювань, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем утримання в СІЗО характеризується позитивно, оголошена в міжнародний розшук за вчинення корисливого злочину на території Республіки Білорусь. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання несправедливим унаслідок суворості, як про це йдеться у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Що стосується тверджень засудженої щодо істотного порушення судом кримінально-процесуального закону, то вони є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, суд в установленому законом порядку вжив усіх необхідних заходів для виклику до суду потерпілих та свідків по справі. Однак, оскільки з об'єктивних причин явка деяких з них виявилася неможливою, суд у судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України оголосив їх показання, дані ними під час досудового слідства.

Не заслуговують на увагу і посилання засудженої щодо істотного порушення її права на захист у зв'язку з тим, що вирок суду було проголошено без її участі. Як убачається з матеріалів справи, а також матеріалів службової перевірки, проведеної за дорученням апеляційного суду, 25 червня 2008 року після надання засудженій останнього слова суд видалився до нарадчої кімнати по виходу з якої 26 червня 2008 року проголосив вирок. Під час проголошення вироку підсудна була відсутньою, оскільки не була доставлена до суду у зв'язку з погіршенням її стану здоров'я.

головуючого	Пивовара В.Ф.,
суддів	Гошовської Т.В., Шаповалової О.А.