Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 червня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 22.01.2007 року

за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 321 КК України на чотири

роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК

України звільнений від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком два роки,

за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки два місяці позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України призначено чотири роки два місяці позбавлення волі.

Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.01.2007 року постановлено виконувати самостійно.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_2, щодо якого касаційного подання не внесено.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 28 січня 2007 року близько 0 годин у дворі будинку № 75 на вулиці Свободи в с. Великодубове Вільнянського району Запорізької області в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно завдав декілька ударів по голові ОСОБА_3, а ОСОБА_2. у цей час перешкодив ОСОБА_4. надати допомогу потерпілому. Після чого ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 відкрито викрали мобільний телефон ОСОБА_3 та, проникнувши до вищевказаного будинку, відкрито заволоділи його майном на загальну суму 2 319 гривень.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що злочини вчинені ОСОБА_1 після проголошення вироку від 22.01.2007 року, але до набрання ним законної сили, а тому суд повинен був призначити покарання за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, вироком Вільнянського районного суду від 22 січня 2007 року ОСОБА_1 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 321 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Нові злочини, передбачені ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 вчинив 28 січня 2007 року, тобто після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Проте суд, призначивши ОСОБА_1 покарання за вчинення нових злочинів, не вирішив питання про призначення йому покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню.

Те, що після вироку суд своєю постановою від 9 грудня 2008 року уточнив його резолютивну частину й частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком від 22.01.2007 року і остаточно призначив ОСОБА_1 чотири роки два місяці десять днів, не усуває допущених порушень вимог кримінального закону, а навпаки свідчить про постановлення ще одного незаконного рішення. Протиправність цього рішення полягає в тому, що суд усупереч положенням ст. 409 КПК України, змінюючи обране покарання, погіршив становище засудженого, що на стадії виконання вироку кримінально-процесуальним законом не допускається.

Наведені обставини, згідно зі ст. 398 КПК України, є підставою для скасування вироку та, у порядку ст. 395 КПК України, постанови районного суду й направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду необхідно належним чином виконати вимоги ст. 71 КК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від

25 червня 2008 року та в порядку ст. 395 КПК України постанову цього ж суду від 9 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.