Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 лютого 2005 року за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 190 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, звільненого умовно - достроково 5 липня 2007 року постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 3 липня 2007 року на один рік шість місяців вісім днів,

засуджено за ч.3 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, ч.2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено чотири роки позбавлення волі, а відповідно до ст. 71 КК України - остаточно чотири роки шість місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 7 жовтня 2008 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у середині березня 2008 року на території заводу "Кромберг енд Шуберт" у м. Луцьку Волинської області умисно повторно шляхом обману, що виразилося у проханні до ОСОБА_3 надати мобільний телефон для здійснення дзвінка, а також зловживаючи довірою останнього, заволодів його мобільним телефоном "Соні Еріксон Р1", вартістю 2599 грн., спричинивши матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Він же за попередньою змовою з невстановленою слідством особою 23 квітня 2008 року, перебуваючи біля торгового кіоску № 385, що знаходиться біля будинку № 10 по вул. Кравчука у м. Луцьку Волинської області, з метою викрадення чужого майна потягнув двері холодильника, чим пошкодив його замок, проник до сховища - холодильника, звідки відкрито викрав три пачки соку "Сандора - Голд" об'ємом 1 л. вартістю по 7,5 грн. В подальшому його дії помітила продавець вказаного кіоску ОСОБА_4, яка намагалася його затримати та перешкодити передати сік співучаснику, однак він втік, спричинивши власнику кіоску ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 22 грн. 50 коп.

За змістом касаційної скарги захисник, не оспорюючи доведеність винуватості ОСОБА_1, правильність кваліфікації дій останнього за ч.2 ст. 190 КК України та розміру й виду призначеного за даний злочин покарання, вказує на безпідставність засудження ОСОБА_1 за ч.3 ст. 186 КК України. Зокрема, стверджує про відсутність у діях засудженого ознак проникнення у сховище та вчинення злочину за попередньою змовою з невстановленою слідством особою. Зазначає про істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону судом першої інстанції, який не розглянув у судовому засіданні заявлене ним клопотання щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 Тому просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив залишити судові рішення без змін, обговоривши доводи скарги, колегія суддів уважає, що касаційна скарга захисника підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ч.1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

З цього, а також вимог ст. 324 КПК України, при постановленні вироку серед іншого суд повинен дослідити та навести докази щодо обґрунтування кваліфікації злочину, визнаного доведеним.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення, крім ч.2 ст. 190 КК України, за ч.3 ст. 186 КК України у вчиненні грабежу повторно, групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище.

Установлюючи фактичні обставини справи, суд також визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, в пред'явленому об'ємі обвинувачення, однак доказів на підтвердження висновку щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 186 КК України за ознакою вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб у вироку не навів.

Як видно з протоколу судового засідання, допит очевидця злочину ОСОБА_4 проведено поверхово, без з'ясування участі у вчиненні цього злочину іншої, крім ОСОБА_1, невстановленої особи, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження.

Посилання на показання свідка ОСОБА_6. під час досудового слідства є неспроможними, оскільки з їх змісту не убачається, що ОСОБА_1 вчинив злочин за попередньою змовою у групі з іншою особою.

Окрім того, свідок ОСОБА_6., яка з'явилася у судове засідання, судом не допитувалась з огляду на неможливість допиту малолітнього свідка без участі педагога. При цьому суд порушив вимоги закону щодо безпосереднього дослідження доказів, оскільки не вжив заходів для забезпечення участі педагога та усупереч вимог ст. 306 КПК України без поважних причин оголосив показання свідка на досудовому слідстві.

Зазначене свідчить, що суд неналежним чином дослідив питання вчинення ОСОБА_1 грабежу за попередньою змовою групою осіб.

Такі порушення вимог кримінально - процесуального закону, на думку колегії суддів касаційного суду, є істотними, які перешкодили суду повно, об'єктивно та всебічно розглянути справу.

На допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону не звернув увагу апеляційний суд, розглядаючи апеляцію захисника, який також вказував на неналежне дослідження судом першої інстанції питання вчинення ОСОБА_1 грабежу за попередньою змовою групою осіб. Крім того, апеляційний суд в ухвалі послався на показання свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні, зміст яких щодо вчинення грабежу ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб суперечить даним протоколу судового засідання.

За таких обставин вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду не можна визнати законними та обґрунтованими і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду слід урахувати наведене в даній ухвалі, врахувати інші доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, та прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 7 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді взяття під варту залишити без зміни.