Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо останнього судові рішення.

Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,

засуджено за ст. 128 КК України на один рік виправних робіт із відрахуванням у доход держави двадцяти відсотків із суми заробітку засудженого.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 1650 грн. 37 коп. відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2008 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у необережному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень за наступних обставин.

9 січня 2007 року приблизно о 23 год. по АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_3, ОСОБА_1 бешкетував разом з іншими хлопцями, зокрема, кидали петарди, світили у вікна ліхтариком й безпосередньо він крутив телевізійну антену, а коли ОСОБА_3 вийшла на вулицю їх прогнати, то, тікаючи в ліс, він, перестрибуючи через падаючу на землю потерпілу, необережно завдав їй удар узутою ногою в обличчя, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої виличної кістки.

За змістом касаційних скарг захисник ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження останнього, а також на істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону як органами досудового слідства, так і судом, просять судові рішення скасувати й справу закрити, а також відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив залишити судові рішення без змін, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів уважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у необережному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ґрунтуються на належним чином оцінених та перевірених у судовому засіданні доказах, і є обґрунтованими.

Так, потерпіла ОСОБА_3 у суді показала, що ввечері 9 січня 2007 року місцеві хлопці, розважаючись, стукали у вікна її будинку, світили ліхтариком, крутили телевізійну антену. Коли вона вийшла на вулицю й кинулася за ними, то спіткнулася та почала падати і в цей час отримала удар в обличчя зліва, від чого втратила свідомість, а вранці звернулася до лікарні.

З показань свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 убачається, що після того, як вони разом із ОСОБА_1 бешкетували біля будинку ОСОБА_3 й остання вийшла щоб їх прогнати, вони всі почали тікати у ліс. При цьому свідки зазначили, щоОСОБА_1 прибіг останнім й розповідав їм про те, що ОСОБА_3 лежить на землі й він її ледь не зачепив.

Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві показав, що ОСОБА_1 останнім прибіг від будинку ОСОБА_3 й розповів, що остання лежала на землі, він хотів перестрибнути через неї, проте зачепив правою ногою й побіг далі.

Доводи у касаційних скаргах про те, що вказані свідки обмовили ОСОБА_1 на досудовому слідстві, спростовуються їх показаннями у судовому засіданні про те, що свої свідчення вони давали добровільно, тиск на них ніхто не чинив.

За таких обставин підстав вважати такі докази недостовірними не встановлено, тому суд обґрунтовано взяв їх до уваги.

Окрім того, винуватість ОСОБА_1 також підтверджується даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3, а також висновками комісійних судово - медичних експертиз, згідно з якими у потерпілої ОСОБА_3 виявлено середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому лівої виличної кістки, яке утворилося від дії твердих предметів, утворення вказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту на виступаючі предмети малоймовірно.

Таким чином, суд законно й обґрунтовано засудив ОСОБА_1 за ст. 128 КК України. Призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які є підставою для скасування судових рішень, не встановлено.

Зокрема, посилання у касаційних скаргах на порушення судом вимог ст. 88 КПК України, який не розглянув зауваження захисника ОСОБА_2 на протокол судового засідання, є безпідставними.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, вказані зауваження захисником подано до суду першої інстанції 4 серпня 2008 року, тобто після розгляду справи апеляційним судом та набрання вироком 26 червня 2008 року законної сили, а тому суд правомірно не розглядав їх, направивши захиснику ОСОБА_2 мотивовану відповідь (т.2, а.с. 326).

Твердження у касаційних скаргах захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд не розглянув апеляцію захисника ОСОБА_2, не відповідають дійсності, оскільки зміст ухвали суду апеляційної інстанції свідчить про те, що дане судове рішення винесено за результатами розгляду апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, яким відмовлено у їх задоволенні.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 394 і 395 КПК України, колегія суддів, -

касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без змін.