Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, касаційними скаргами захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3., засудженого ОСОБА_1. на вирок апеляційного суду Рівненської області від 30 грудня 2008 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Берестівка Володимирецького району Рівненської області, не працюючого, судимості не має,

за ч. 4 ст. 190 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією майна, п. 3 ст. 27, п. п. 6, 9, 11 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Берестівка Володимирецького району Рівненської області, не працюючого, мешканця с. Перекалля Зарічненського району Рівненської області, судимості не має,

за п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Як установив суд, ОСОБА_1 в листопаді - грудні 2007 року шляхом зловживання довірою заволодів грошима ОСОБА_6 у сумі 100 000 дол. США, замовив, організував та керував підготовкою її вбивства з корисливих мотивів та з метою приховати інший злочин, а ОСОБА_5 учинив умисне вбивство з корисливих мотивів на замовлення за таких обставин.

Улітку 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи на заробітках у місті Санкт- Петербурзі Російської Федерації, познайомився з ОСОБА_6, яка на той час мешкала в трьохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, та, увійшовши до неї в довіру, почав спільно проживати в її квартирі. За час проживання він довідався та впевнився, що ОСОБА_6 є одинокою, не має рідних, зловживає спиртними напоями і з метою заволодіння її квартирою вирішив убити останню. Він умовив ОСОБА_6 продати квартиру й поїхати проживати на Україну в Рівненську область, де вони будуть займатися підприємницькою діяльністю, й запевнив її, що в нього в м. Кузнецовську Рівненської області є квартира.

5 жовтня 2007 року ОСОБА_6 продала свою квартиру за 2 350 000 рублів РФ, які обміняла на 100 000 доларів США, та виїхала разом із ОСОБА_1 в Україну, де він поселив її у приватному будинку свого знайомого ОСОБА_7. у АДРЕСА_2. В листопаді - грудні 2007 року потерпіла передала ОСОБА_1 для ведення підприємницької діяльності та придбання для неї житла 100 000 доларів США, що по курсу НБУ складає 505 000 гривень і є особливо великим розміром, які він не мав наміру їй повертати.

З метою приховати вчинений ним злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_1 замовив своєму братові ОСОБА_5 вбивство ОСОБА_6 за 2200 доларів США, на що той погодився та отримав задаток у сумі 1000 доларів США.

На виконання домовленості засуджені 3 грудня 2007 року, розпивши з потерпілою дві пляшки горілки, довели її до стану алкогольного сп'яніння. Після цього ОСОБА_1 викликав таксі щоб вивезти ОСОБА_6. за межі Володимирецького району і в подальшому вбити. ОСОБА_5 завіз на таксі ОСОБА_6 до урочища "Острівки" між селами Тиховиж та Борове Зарічненського району Рівненської області, де в посадці її задушив, а труп накрив гіллям сосни. Через декілька днів він отримав від ОСОБА_1 1200 доларів США.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, ставить питання про зміну вироку щодо ОСОБА_1 та виключення кваліфікації його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки на час учинення вбивства засуджений уже заволодів коштами потерпілої шляхом шахрайства, а її вбивство замовив й організував саме з метою приховання цього злочину, а не з корисливих мотивів.

За змістом касаційних скарг:

захисник ОСОБА_2. вказує, що вирок суду щодо ОСОБА_1 є незаконним та необґрунтованим, так як викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях, однобічному та необ'єктивному дослідженні доказів та їх неналежній оцінці. Зокрема, на думку автора скарги, в матеріалах справи відсутні докази ввезення потерпілою на територію України зазначеної суми іноземної валюти, а відтак, й докази заволодіння нею ОСОБА_1 шахрайським способом; ряд доказів є недопустимими, оскільки зібрані з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а частина доказів судом безпосередньо не досліджувалась; покладені в основу обвинувального вироку свідчення ОСОБА_5 під час досудового слідства не можуть бути визнані достовірними, оскільки вони непослідовні та суперечливі. Стверджуючи про відсутність об'єктивних доказів винуватості ОСОБА_1, просить вирок щодо останнього скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочинів;

засуджений ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість вироку щодо нього з огляду на те, що злочинних діянь щодо ОСОБА_6 він не вчиняв, а висновки суду щодо його винуватості ґрунтуються на недостовірних показаннях ОСОБА_5, який під час досудового слідства внаслідок застосування незаконних методів обмовив його, що підтверджується матеріалами справи. Органи досудового слідства та суд однобічно та недостатньо з'ясували його взаємовідносини з потерпілою, обставини перебування її в Україні, внаслідок чого безпідставно визнали, що він умисно ввійшов до неї в довіру, заволодів коштами, а в подальшому з метою приховання цього замовив та організував її вбивство ОСОБА_5;

захисник ОСОБА_3 зазначає,що покладені в основу висновків суду про вчинення ОСОБА_5 убивства ОСОБА_6 на замовлення та з корисливих мотивів докази, зокрема, первісні показання ОСОБА_5, є суперечливими та недопустимими, так як зібрані досудовим слідством із порушенням вимог закону, в тому числі права обвинуваченого на захист, що належно судом не перевірено та не оцінено. Вважаючи, що допущені судом порушення при дослідженні доказів призвели до неповноти з'ясування наявності у братів ОСОБА_1 домовленості про вбивство ОСОБА_6 та неправильного застосування кримінального закону при кваліфікації дій ОСОБА_5, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисників та засудженого ОСОБА_1, які підтримали свої касаційні скарги, прокурора, яка, частково підтримавши касаційне подання, вважала, що вирок підлягає скасуванню, а справа через істотні порушення судом вимог кримінально-процесуального закону - направленню на новий судовий розгляд, а у зв'язку з цим і касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг та подання, колегія суддів уважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 87 КПК України основним засобом фіксації перебігу судового процесу є протокол судового засідання, в якому повинні відображатись всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії. У протоколі, зокрема, мають міститись всі дії суду в тому порядку, в якому вони відбувались, докладний зміст записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого, свідків, послідовність і короткий зміст судових дебатів та інші необхідні дані, зазначені в цій нормі закону.

З наведеного випливає, що протокол судового засідання є важливим джерелом доказів, а тому у ньому повинно повно, чітко й всебічно відображатись весь хід розгляду справи, обставини й факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначених вимог закону при складанні протоколу судом не дотримано.

Так, протокол судового засідання не містить даних про оголошення обвинувального висновку, визначення порядку дослідження доказів (т. 5, а.с. 123), закінчення судового слідства та змісту промови прокурора в судових дебатах (т.5, а.с. 150зв.-151). В ньому є лише фрагменти показань підсудного ОСОБА_5, а його вільні свідчення відсутні (т.5, а.с. 124). Відсутні дані про встановлення особи свідка ОСОБА_8., попередження її про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України, її вільні показання, а лише частково є її відповіді на запитання суду (т. 5, а.с. 128). Крім того, в протоколі повторюються одні й ті ж моменти розгляду справи, зокрема, показання ОСОБА_5 (т. 5 а.с. 124-125), дослідження матеріалів справи ( т. 5, а.с. 140зв.-141, 150), деякі аркуші протоколу не є продовженням попередніх (т. 5, а.с. 124зв.-125, 127зв.-128).

Зазначені порушення вимог закону позбавляють касаційний суд можливості перевірити правильність висновків суду щодо оцінки доказів по справі, законність і обґрунтованість вироку, у зв'язку з чим відповідно до ст. 370 КПК України він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, який слід провести з дотриманням норм цього Кодексу, за результатами якого прийняти законне рішення.

При новому розгляді суду також належить врахувати доводи касаційних скарг захисників та засудженого ОСОБА_1, аналогічні тим, що вони висували і в судовому засіданні і які належної оцінки та спростування у вироку не отримали.

Зокрема, суду належить перевірити та оцінити доводи захисників та засудженого щодо недопустимості ряду доказів по справі у зв'язку з тим, що вони зібрані з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а також доводи касаційного подання прокурора щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім того, в порушення вимог ст. 334 КПК України у вироку не наведено доказів, на яких ґрунтуються висновки суду в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, суд визнав доведеним, що засуджений шляхом шахрайства заволодів коштами ОСОБА_6 у сумі 100 000 доларів США, які вона отримала за продаж квартири в м. Санкт-Петербурзі і разом із ним ввезла в Україну.

Однак у вироку відсутні докази наявності у потерпілої на території України саме такої суми коштів і не спростовані доводи ОСОБА_1 про те, що в при продажі квартири ОСОБА_6 отримані рублі обміняла у банку на долари США та євро, з яких в Україну ввезла лише 30 000 доларів США.

Окрім того, формулювання визнаного судом доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у шахрайстві не відповідає змісту ст. 190 КК України, оскільки суд не вказав у вироку спосіб учинення ним шахрайських дій.

Порушив суд при розгляді справи й вимоги ст. 323 КПК України, оскільки серед інших доказів обґрунтував вирок показаннями свідків ОСОБА_10 та дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_9., які в судовому засіданні не допитувались і їх свідчення на досудовому слідстві під час розгляду справи не досліджувались.

Враховуючи, що у зв'язку з істотними порушеннями судом вимог кримінально-процесуального закону вирок не може бути визнано законним та обґрунтованим, колегія суддів, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України,

касаційне подання прокурора, касаційні скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3., засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Рівненської області від 30 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_5 залишити без змін - утримання під вартою.