Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок апеляційного суду Київської області від 1 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1

Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки. Покладено обов`язки, передбачені п.п.3, 4 ч.2 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за те, що він, обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу контролю за об`єктами промислово-виробничого призначення Управління інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Південному регіоні, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 28.08.2008 року об 11 годині у своєму автомобілі марки Пежо НОМЕР_1, знаходячись на вул.С.Палія у м.Фастові, отримав від ОСОБА_2 у якості хабара 3000 доларів США за непритягнення останнього до відповідальності за виявлені порушення архітектурного законодавства під час будівництва об`єктів у с.Ч.Мотовилівка Фастівіського району. При цьому отримання хабара було поєднано з вимаганням, оскільки ОСОБА_2 передав його, не бажаючи настання для себе негативних наслідків у виді перевірок та зупинення виробництва.

Вироком апеляційного суду Київської області від 1 квітня 2009 року за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, було скасовано вирок суду першої інстанції частково і за ч.2 ст. 368 КК України призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладено обов`язки, передбачені п.п.3, 4 ст. 76 КК України. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Скасовуючи частково вирок суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що непризначення засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади є явно несправедливим внаслідок м`якості, оскільки злочин вчинено саме з використанням посади державного службовця.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить вирок апеляційного суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є необґрунтованим, оскільки наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, може бути підставою для призначення йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 368 КК України, але у виді реального позбавлення волі. Крім того, зауважує, що застосування ст. 75 КК України зробило неможливим призначення такого обов`язкового додаткового покарання як конфіскація майна.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., прокурора Матюшеву О.В., яка підтримала касаційне подання, засудженого ОСОБА_1, який просив залишити вирок апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, не оспорюється у касаційному поданні.

Покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, всіх обставин справи. Судом першої інстанції правильно враховано те, що засуджений до вчинення злочину характеризувався позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, його поганий стан здоров`я, він щиро розкаявся і сприяв розкриттю злочину. З урахуванням всіх цих обставин суд дійшов до висновку про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням. Натомість, судом безпідставно не призначено засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, оскільки злочин він вчинив саме з використанням посади державного службовця. Тому апеляційним судом обґрунтовано виправлено цю помилку і призначено ОСОБА_1 таке додаткове покарання.

За таких обставин немає підстав для того, щоби вважати, що покарання, яке призначено ОСОБА_1, а також застосування до нього ст. 75 КК України, є несправедливим внаслідок м`якості, а тому підстав для зміни чи скасування вироку не убачається.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

вирок апеляційного суду Київської області від 1 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційне подання прокурора - без задоволення.