Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 квітня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 24.05.2002 року за

ст.188, ч.2 КК України (2341-14) на 5 років

позбавлення волі, звільненого

умовно-достроково на 2 роки 24 дні,

за ч.1 ст. 164 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно йому визначено покарання – 2 роки 2 місяці позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він у період часу з 10 березня 2006 року по 28 липня 2006 року умисно ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї доньки, 17 червня 1993 року народження, допустивши заборгованість з аліментних платежів на загальну суму 10619,15 грн.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановленого судового рішення через неправильне застосування судом кримінального закону. Стверджує, що судом неправильно до засудженого застосовано ст. 71 КК України, оскільки за попереднім вироком ОСОБА_1 було засуджено за статтею Кримінального закону, яка виключена із КК України (2341-14) , та попередній вирок суду не приведений у відповідність до вимог чинного законодавства. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційне подання не підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 164 КК України у виді 1 року обмеження волі, суд на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднав йому невідбуте покарання за попереднім вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 травня 2002 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст. 188 КК України до 5 років позбавлення волі і звільнено 23 грудня 2005 року умовно-достроково на 2 роки 24 дні, та остаточно визначив йому покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

Проте, згідно з Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15 квітня 2008 року (270-17) статтю 188 КК України з Кримінального кодексу України (2341-14) виключено.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 6 Прикінцевих положень зазначеного Закону, попередній вирок, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст. 188 КК України, підлягає перегляду для вирішення питання про перекваліфікацію його дій на іншу відповідну частину статті Кримінального кодексу України (2341-14) , якою передбачена відповідальність за викрадення чужого майна.

Отже, суду, який розглядав справу, перед тим, як призначати ОСОБА_1 остаточне покарання із застосуванням ст. 71 КК України, було необхідно з’ясувати, чи виконані вимоги зазначених Прикінцевих положень судом, який ухвалив попередній вирок, і лише за умови, що покарання за попереднім вироком після приведення його у відповідність до вимог закону залишилось невідбутим, застосувати положення цієї статті.

Таким чином, суд при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за ст. 71 КК України допустив помилку та неправильно застосував положення кримінального закону.

Крім того, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання шляхом часткового складання різних видів покарань суд не послався на кримінальний закон, який регулює ці питання, тобто на ст. 72 КК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.