Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4 на вирок апеляційного суду Вінницької області від 25 грудня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого 21 лютого 1995 року Муровано-Куриловецьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 101, ст. 102 КК України 1960 року на 9 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на 2 роки 3 місяці 19 днів постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 2 серпня 2001 року,

засуджено за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч.1 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі; за п.п.6, 13 ч.2 ст. 115 КК України на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. На підставі ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч.4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є власністю засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 2000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 солідарно стягнуто 600 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 засуджені за вчинення таких злочинів.

29 грудня 2005 року ОСОБА_3 близько 19 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на території домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 під час сварки із своєю співмашканкою ОСОБА_8 завдав їй удари руками і ногами у грудну клітку та голову та здавлював руками шию потерпілої, що спричинило механічну асфіксію та травматичний шок, від яких настала смерть ОСОБА_8 на місці вчинення злочину. Труп загиблої ОСОБА_3 закопав на своєму городі, де його і було виявлено у червні 2006 року.

7 березня 2006 року ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у своєму будинку по АДРЕСА_1, знаючи що у ОСОБА_7, який також разом з іншими особами вживав спиртні напої, є значна сума грошей, запропонував ОСОБА_1 вчинити на того розбійний напад. З метою реалізації цього умислу, коли ОСОБА_7 вийшов у веранду названого будинку, щоби йти додому, ОСОБА_3 завдав йому удари руками і ногами по обличчю та тулубу а також, здавлюючи шию потерпілого ременем від його сумки, різко закинув йому голову наперед, чим спричинив закриту травму шийного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку, яка відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 в цей час, діючи узгоджено з ОСОБА_3, усвідомлюючи, що він вчиняє розбійний напад, але не бажаючи настання смерті ОСОБА_7, обшукав одяг потерпілого та витягнув гаманець, в якому були гроші в сумі 1000 грн., який передав ОСОБА_3. Від дій ОСОБА_3, який вийшов за межі злочинної домовленості про вчинення розбійного нападу, від закритої травми шийного відділу хребта настала смерть ОСОБА_7 у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_3.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок відносно ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати його дії з ч.4 ст.187 на ч.2 ст. 187 КК України, а у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Посилається на недоведеність наявності у ОСОБА_1 умислу на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, а тому його дії мають кваліфікуватися тільки за ознакою розбою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Оскільки смерть ОСОБА_7 настала тільки від дій ОСОБА_3, вважає, що рішення про стягнення шкоди на користь потерпілої у солідарному порядку є необґрунтованим.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, справу закрити. Вважає недоведеним вчинення ним разом із ОСОБА_3 розбійного нападу на ОСОБА_7. Натомість, не заперечує, що скориставшись безпорадним станом потерпілого, який був у сильному ступені сп`яніння, він таємно викрав його гаманець із грошима;

- засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати як незаконний і необґрунтований. Посилається на однобічність і необ`єктивність судового слідства, те, що суд взяв до уваги тільки ті докази, що мають обвинувальний характер і не надав оцінки іншим. Зокрема, його поясненням про те, що ушкоджень в області шиї ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_3 він не спричиняв, а тому ставить під сумнів висновки судово-медичних експертиз про причину смерті потерпілих;

- захисник засудженого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 просить вирок змінити. За епізодом умисного вбивства ОСОБА_8 перекваліфікувати дії засудженого на ч.2 ст. 121 КК України, а звинувачення за п.п.6, 13 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України виключити за недоведеністю вчинення ОСОБА_3 цих злочинів. Посилається на обґрунтування висновків суду тільки показаннями свідків, які не були очевидцями подій; невстановлення конкретної причини смерті ОСОБА_8, а також наявності причинного зв`язку між діями ОСОБА_3 щодо ОСОБА_7 та настанням його смерті від закритої травми шийного відділу хребта.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., прокурора Брянцева В.Л., який підтримав касаційне подання частково і просив скасувати вирок у частині вирішення цивільного позову з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і його захисника – адвоката ОСОБА_2, які підтримали касаційні скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню, касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8, розбійного нападу та умисного вбивства за обтяжуючих обставин ОСОБА_7, а ОСОБА_1 у розбійному нападі на ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_3 ґрунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні. Зокрема, сам ОСОБА_3 не заперечував, що смерть ОСОБА_8 настала від його дій, але пояснював, що у нього не було умислу, оскільки під час сварки він її штовхнув і вона вдарилася головою об бетонні сходи, підтвердив, що саме він заховав її труп у себе на городі. Однак, такі пояснення засудженого спростовуються висновком судово-медичної експертизи, згідно з яким у ОСОБА_8 виявлено перелом правого ріжка під`язикової кістки, неповний перелом правого верхнього ріжка щитоподібного хряща, переломи ребер, злам верхньої щелепи. Названі тілесні ушкодження могли виникнути від нанесення ударів взутою ногою, а також від здавлювання органів шиї і не могли виникнути від падіння з висоти власного зросту, смерть ОСОБА_8 могла настати як від механічної асфіксії, так і від травматичного шоку від заподіяних їй тілесних ушкоджень (т.3 а.с.13-14). За таких обставин доводи ОСОБА_3 про відсутність у нього умислу на позбавлення життя ОСОБА_8 є непереконливими. Надавши об`єктивної оцінки цим та іншим доказам по справі, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за цим епізодом за ч.1 ст. 115 КК України. Те, що експертизою встановлено дві можливі причини смерті ОСОБА_8, не є підставою для сумнівів у правильності висновків суду про доведеність винності ОСОБА_3 та кваліфікацію його дій, оскільки у всякому випадку смерть потерпілої настала від завданих їй засудженим тілесних ушкоджень. З урахуванням характеру виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень немає підстав для кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України, оскільки стискання органів шиї з великою силою свідчить про наявність умислу на позбавлення життя.

Винність ОСОБА_3 за епізодом розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_7 підтверджується такими доказами. Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не заперечували, що заволоділи гаманцем ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_7 став його ображати, на що він його штовхнув, той упав і вдарився головою на сходах, а ОСОБА_1 пояснив, що взяв гаманець ОСОБА_7, коли на прохання ОСОБА_3 допомагав перенести його з двору до будинку. З показань свідка ОСОБА_9, який разом з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та іншими вживав спиртне у будинку ОСОБА_3, слідує, що він бачив, як ОСОБА_7 направився до виходу, щоб йти до дому, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вийшли за ним, через деякий час бачив на обличчі у ОСОБА_7 кров та синець, на його запитання про це, ОСОБА_3 сказав, що той впав і вдарився; ранком наступного дня ОСОБА_7 лежав на підлозі, ОСОБА_10 сказав, що він потребує медичної допомоги, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 віднесли ОСОБА_7 до паркану у дворі будинку ОСОБА_3 і там залишили.

Свідок ОСОБА_10 також підтвердив свою участь у спільному вживанні спиртних напоїв у будинку ОСОБА_3, а також те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вийшли на вулицю слідом за ОСОБА_7, повернулися приблизно через 5 хвилин. Вийшовши у двір, він побачив непритомного ОСОБА_7, який лежав на сходах, на обличчі у нього була кров. Він разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 поклали ОСОБА_7 на диван, до свідомості той не приходив.

Такі ж обставини підтвердила і ОСОБА_10 М., яка також пояснила, що коли вони спільно вживали спиртні напої, ОСОБА_7 давав гроші для придбання горілки.

Наявність у ОСОБА_7 при собі грошей в сумі 1000 грн. підтвердили свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та потерпіла ОСОБА_6

Згідно з висновками судово-медичної експертизи у ОСОБА_13 було виявлено тілесні ушкодження у виді синців на обличчі, злам кісток та хрящів носа, странгуляційна борозна на шиї з пошкодженням лівого ріжка під`язикової кістки та лівого щитоподібного ріжка, злам тіла 7 шийного хребця. Смерть ОСОБА_7 настала від закритої травми шийного відділу хребта. Ці тілесні ушкодження є тяжкими і між ними та настанням смерті ОСОБА_7 є причинний зв`язок. Ушкодження у виді перелому під`язикової кістки могли утворитися від стискання шиї мотузкою, не виключається і стискання ременем сумки, яка належала потерпілому. Ці ушкодження та злам шийного хребця могли виникнути від одномоментного стискання шиї та форсованого нахилу голови потерпілого вперед (т.2 а.с.156-157, т.4 а.с.37).

Таким чином, органом досудового слідства та судом достовірно встановлено, що ніхто, крім ОСОБА_3, не міг заподіяти ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть. Оскільки ці тяжкі тілесні ушкодження були заподіяні потерпілому з метою та під час заволодіння його майном, в якому безпосередньо брав участь ОСОБА_1, то дії обох засуджених в цій частині правильно кваліфіковано за ч.4 ст. 187 КК України і підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1, як про це йдеться у касаційному поданні, немає.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він таємно викрав гаманець потерпілого, скориставшись його безпорадним станом внаслідок алкогольного сп`яніння, спростовуються вище зазначеними доказами про те, що обидва засуджених були поруч з потерпілим під час заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Доводи ОСОБА_3 про його непричетність як до заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, так і до настання його смерті, також спростовуються вище зазначеними та іншими, дослідженими в судовому засіданні, доказами. Звертає на себе увагу схожість тілесних ушкоджень у ділянці органів шиї, які були виявлені як у потерпілої ОСОБА_8, так і у потерпілого ОСОБА_7, при цьому в обох випадках ОСОБА_3 пояснював один і той же механізм виникнення тілесних ушкоджень, а саме - від падіння та ударів об бетонні сходи, що явно суперечить висновкам судово-медичних експертиз.

Покарання обом засудженим призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про їхні особи та всіх обставин справи. Підстав для його пом`якшення немає. Беручи до уваги, що ОСОБА_3 вже був засуджений за злочин, пов`язаний із заподіянням смерті особі та знов вчинив умисні вбивства двох людей, суд дійшов правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

Що стосується доводів касаційного подання про неправильне вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_6, то з ними можна погодитись частково. У частині солідарного стягнення з обох засуджених матеріальної шкоди в сумі 600 грн. позов вирішено правильно, оскільки, як убачається з мотивувальної частині вироку, це є частина грошей, які були викрадені з гаманця ОСОБА_7 та не повернуті потерпілій. З огляду на те, що ця шкода була завдана спільними діями засуджених, то відповідно до ст. 1190 ЦК України суд правильно стягнув її солідарно з них обох. В частині ж стягнення моральної шкоди вирок необхідно змінити та виключити з числа солідарних боржників ОСОБА_1, оскільки, як убачається з цивільного позову потерпілої ОСОБА_6, моральну шкоду їй було заподіяно саме смертю її чоловіка. Натомість, судом не встановлено причетність ОСОБА_1 до заподіяння смерті ОСОБА_7, тому він не може нести за це матеріальну відповідальність.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку по справі, не убачається.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково. Вирок апеляційного суду Вінницької області від 25 грудня 2008 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 змінити. Виключити в рішенні про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_6 з числа солідарних боржників ОСОБА_1

В решті цей вирок залишити без зміни, а касаційне подання та касаційні скарги – без задоволення.