Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 лютого 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Маріуполя Донецької області, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Прийнято рішення щодо цивільного позову, речових доказів та судових витрат.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 9 вересня 2007 року, приблизно о 21 год. 20 хв., керуючи автомобілем "ВАЗ-21013", державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись проїжджою частиною вул. Бахчиванджі в напрямку вул. Нахимова у Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, при виконанні маневру повороту ліворуч на проїжджу частину пр. Будівельників порушив вимоги п. п. 1.5, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, не урахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі мотоциклу "ЯВА-350", державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку прямо, і допустив зіткнення з останнім, внаслідок чого водій мотоцикла ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажир мотоцикла ОСОБА_3 від отриманих травм помер.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, ставить питання про скасування вироку щодо нього і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки всупереч вимогам ст. ст. 75, 77 КК України суд звільнив ОСОБА_1 від відбування як основного, так і додаткового покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п?яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Тобто, як убачається зі змісту зазначеної норми кримінального закону, на її підставі особу може бути звільнено від відбування одного з перерахованих у ній основних покарань. Звільнення від відбування призначеного додаткового покарання ст. 75 КК України не передбачає.

При цьому ст. 77 КК України встановлює, що у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Проте, звільняючи ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, суд всупереч вищезазначеним вимогам кримінального закону звільнив його від відбування і основного покарання у виді позбавлення волі, і додаткового у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.