Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 22 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Волинської області на вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 9 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1,

вказаним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 287 гривень 65 копійок.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, вагою 106,12 грамів.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок суду в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого. Зазначає, що судом першої інстанції у вироку без наведення мотивів при кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 не вказано кваліфікуючу ознаку - перевезення, яку було інкриміновано йому органами досудового слідства; безпідставно застосовано при призначенні ОСОБА_1 покарання вимоги ст. 75 КК України, а також не вирішено питання про визнання речовим доказом велосипеду, як знаряддя злочину, на якому ОСОБА_1 перевозив наркотичний засіб. Просить направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити за таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами та у касаційному поданні не заперечується.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України є правильною і також у касаційному поданні не оспорюється.

Твердження прокурора у касаційному поданні про те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, є непереконливими.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

По справі встановлено, що при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання суд обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засуджено, обставини, які пом'якшують покарання.

З урахуванням цих обставин суд дійшов правильного висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, яке колегія суддів касаційного суду вважає достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Неспроможними є доводи прокурора щодо невирішення судом питання про речові докази, оскільки ніякі предмети ні на досудовому слідстві, ні у судовому засіданні ними визнані не були.

У той же час правильно зазначено у касаційному поданні про те, що суд не вказав при юридичній оцінці дій засудженого ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки - перевезення. Разом з тим, оскільки така неточність формулювання обвинувачення не вплинула на кваліфікацію дій засудженого і законність судового рішення, її не можна віднести до істотного порушення кримінально-процесуального закону, що тягне скасування вказаного рішення.

За таких обставин, зазначені у касаційному поданні прокурором доводи не можуть бути підставою для скасування вироку суду.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,-

касаційне подання заступника прокурора Волинської області залишити без задоволення, а вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 9 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.