Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 вересня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням першого заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2008 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України у зв’язку з його смертю.

В апеляційному порядку постанова не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що постанова суду всупереч вимогам ст.ст. 248, 282 КПК України належним чином не мотивована, оскільки в ній не наведено докази винності особи у вчиненні злочинів. Крім того, суд не закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 152 КК України за наявності підстав для її закриття.

Заслухавши доповідь судді, прокурора про підтримання касаційного подання, скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 248, 282 КПК України та роз’яснень, що містяться у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , постанова судді, винесена у порядку, передбаченому ст.ст. 248, 282 КПК України, має бути вмотивованою. Зокрема, у ній мають бути наведені докази винності особи у вчиненні злочину.

Однак суд, ці вимоги закону не виконав, не навів доказів, якими підтверджується вина ОСОБА_1, не виклав обвинувачення, яке він визнав доведеним.

Крім того суд, закриваючи кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, не врахував, що дана кримінальна справа була об’єднана в одне провадження з кримінальною справою за фактом зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_2 за ч.3 ст. 152 КК України.

Однак, рішення у цій частині судом не було прийнято.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.