Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2. на судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_1.

Вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судиму,

засуджено за ч.3 ст. 190 КК України - до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн.; за ч.1 ст. 358 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 765 грн. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно їй визначено покарання - 3 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винною та засуджено за те, що вона, будучи землерозпорядником Трудовської сільради Сімферопольського району, у серпні 2008 року, розглядаючи заяву ОСОБА_3 про виділення їй земельної ділянки, з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом обману підбурювала сина заявниці ОСОБА_4. до необхідності передати їй 17 000 доларів США нібито у виді хабара для сільського голови.

29 серпня 2008 року ОСОБА_1. виготовила фальсифіковане рішення 20 сесії 5 скликання Трудовської сільради від 2 липня 2008 року про дозвіл ОСОБА_3. на виготовлення технічної документації на виділення земельної ділянки, яке підписала у секретаря і завірила гербовою печаткою. Цього ж дня ОСОБА_1. зазначене рішення передала ОСОБА_4, отримавши від нього 17 000 доларів США.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2009 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. просить змінити постановлені щодо ОСОБА_1. судові рішення. З урахуванням усіх пом'якшуючих обставин просить пом'якшити їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Крім того, стверджує, що ОСОБА_1. не було належно повідомлено про розгляд справи апеляційним судом, чим було порушено її право на захист.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369, ч.1 ст. 358 КК України. Ці обставини, а також кваліфікація дій ОСОБА_1. захисником не оспорюються.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1. було неналежно повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Згідно з ч. 3 ст. 354 КПК України про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. та її захисника ОСОБА_2., як і всіх інших учасників процесу, було своєчасно повідомлено про день і час розгляду апеляційної скарги в апеляційному суді. При цьому поштова кореспонденція надсилалась їй на адресу, яка вказана в паспортних даних ОСОБА_1., наявних у матеріалах справи (а.с.51 т.3). Обов'язкових вимог щодо повідомлення ОСОБА_1. та її захисника замовною кореспонденцією чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить.

Отже, істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну постановлених судових рішень, під час перевірки доводів скарги не виявлено.

Що стосується призначеного ОСОБА_1. покарання, то воно є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Обираючи ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України в достатній мірі врахував як ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, так і дані, що характеризують особу засудженої, обставини, що пом'якшують покарання, і, виходячи з конкретних обставин справи, призначив їй мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

З прийнятим рішенням погодилася й апеляційна інстанція.

Отже, призначене засудженій покарання є справедливим. Підстав для його пом'якшення, про що йдеться у касаційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2. відмовити.