Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 31 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 березня 2008 року,

Вироком Миронівського районного суду Київської області від 31 грудня 2007 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Голики Славутського району

Хмельницької області, громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 421 грн. 95 коп. судових витрат за проведення експертних робіт.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_2 22 серпня 2006 року близько 24 години, перебуваючи на подвір'ї будинку ОСОБА_4, розташованого АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, будучи у стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки умисно завдав потерпілому ОСОБА_5 удар кухонним ножем в живіт, заподіявши тяжке тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, внаслідок чого 23 серпня 2006 року потерпілий помер у лікарні.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 березня 2008 року цей вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 скасовано, а справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень із закриттям провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину. При цьому посилається на те, що судом не було встановлено жодного прямого доказу, який би вказував на те, що він вчинив умисний злочин. Стверджує, що діяв у межах необхідної оборони. Крім того зазначає, що судом було істотно порушено його право на захист, зокрема, йому не надали останнього слова. Також зазначає, що протокол судового засідання частково сфабрикований, а проголошений 31 грудня 2007 року вирок не містив мотивувальної частини. Повний текст вироку йому було вручено не через 3 дні, як передбачено ч. 1 ст. 344 КПК України, а лише 8 січня 2008 року. Крім того, стверджує, що після видалення 29 грудня 2007 року в нарадчу кімнату для постановлення вироку, головуюча порушила таємницю нарадчої кімнати, оскільки до проголошення вироку 31 грудня 2007 року вона розглядала цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 Вважає також, що судом при призначенні йому покарання не були враховані дані про його особу, зокрема те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, працював, позитивно характеризується, що призвело до призначення йому надто суворої міри покарання. Посилається і на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ч. 2 ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав скаргу ОСОБА_2, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона н підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, із яких апеляцію визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, співставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.

У справі щодо ОСОБА_2 апеляційний суд зазначені вимоги закону повною мірою не виконав.

Як убачається з матеріалів справи, захисник засудженого адвокат ОСОБА_8 подав умотивовану апеляцію, в якій, посилаючись на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, його підзахисному не надали останнє слово, у судовому засіданні була проголошена тільки вступна і резолютивна частини вироку, він і його підзахисний були позбавлені можливості ознайомитися з протоколом судового засідання, просив скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд.

Однак, залишаючи апеляцію захисника без задоволення, апеляційний суд, не дав в ухвалі вичерпної відповіді на викладені у ній доводи і не зазначив підстави, із яких визнав ці доводи необґрунтованими, а обмежився загальною фразою про те, що засудженому була вручена копія протоколу судового засідання і він зауважень на нього не подав, не розкривши при цьому, які дані містяться у цьому документі і чи спростовують вони посилання захисника.

Крім цього, прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, також була подана апеляція, в якій серед інших питань порушувалось питання про зміну вироку суду у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості.

У цій частині апеляція прокурора розглянута апеляційним судом не була, оскільки в ухвалі відсутні будь-які міркування щодо призначеного засудженому покарання.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно належним чином перевірити доводи, викладені в апеляціях захисника, прокурора та потерпілої, врахувавши надані засудженим касаційному суду документи щодо його особи (сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, те, що на момент вчинення злочину він працював, характеристики з місця навчання, проживання, роботи, з місць позбавлення волі), і, з урахуванням усіх обставин справи, ухвалити одне із рішень, передбачених ст. 366 КПК України, та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 березня 2008 року щодо ОСОБА_2 с к а с у в а т и, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.