Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 5 червня 2009 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Олександро - Заводське Добровеличківського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, судимого вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 5 липня 2007 року за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки,

за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено шістнадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1700 грн. матеріальної та 150 000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_1 визнано винуватими у тому, що він учинив умисне вбивство ОСОБА_3 з особливою жорстокістю за наступних обставин.

24 грудня 2008 року приблизно о 21 год. 30 хв. у с. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області ОСОБА_1, зустрівшись з ОСОБА_3 та придбавши алкогольні напої, поїхали до засудженого додому на АДРЕСА_1, де в ході спільного вживання алкогольних напоїв між ними на особистому ґрунті виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_1 завдав кулаком правої руки декілька ударів в область голови ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді рани лівої лобної ділянки та крововиливів у м'які тканини голови, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я.

Після бійки 25 грудня 2008 року в період часу з 01 год. 30 хв. до 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на пропозицію останнього на мотоциклі ІЖ Планета - 5 поїхали по с. Хмельове з метою заготовити дрова. Біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 зупинив мотоцикл, встав із нього, сів у коляску та заснув. Побачивши це, ОСОБА_1 вирішив таємно викрасти бензин із бака мотоцикла й, знявши з бензобака шланг, злив у пластикову пляшку пальне. Помітивши неправомірні дії ОСОБА_1, ОСОБА_3 зробив йому зауваження, у зв'язку з чим між ними виникла сварка, що переросла у бійку, під час якої ОСОБА_1 завдав удар ногою ОСОБА_3 у живіт, від чого останній впав на землю. В подальшому з метою убивства ОСОБА_3 з особливою жорстокістю ОСОБА_1 облив потерпілого бензином та, усвідомлюючи, що своїми умисними діями завдасть йому особливих страждань, діючи умисно, підпалив бензин на його тілі. Переконавшись, що бензин та одяг ОСОБА_3 загорівся, ОСОБА_1 залишив місце злочину. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді множинних опіків обличчя, тулуба, кінцівок та верхніх дихальних шляхів, від яких унаслідок опікового шоку 25 грудня 2008 року о 6 год. 50 хв. він помер.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, посилаючись на суворість призначеного покарання, а також на завищений розмір моральної шкоди, постановленої стягнути з нього на користь потерпілої, просить вирок змінити, пом'якшити покарання та зменшити суму відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка вважала вирок законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дій, пов'язаних із позбавлення життя ОСОБА_3 з особливою жорстокістю, ґрунтується на всебічно досліджених та належно оцінених судом доказах, відповідає фактичним обставинам справи і не оспорюється в касаційній скарзі засудженого.

Зазначені обставини злочину встановлені показаннями ОСОБА_1, який як під час досудового слідства, так і в суді, визнав, що на ґрунті неприязних стосунків із ОСОБА_3, що виникли внаслідок взаємної сварки та бійки під час спільного вживання алкогольних напоїв, розсердившись на потерпілого, після того, як той побачив, що він зливає бензин із бензобаку його мотоцикла й зробив йому зауваження, облив останнього бензином та кинув підпалений сірник на його тіло; наведеними у вироку показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також висновками судово-медичної, судово-дактилоскопічної, пожежно-технічної та авто- товарознавчої експертиз, даними явки з повинною ОСОБА_1, протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, під час якого засуджений пояснив та продемонстрував як він облив бензином та підпалив потерпілого.

Злочинні дії засудженого за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.

Що ж стосується покарання, призначеного ОСОБА_1 вироком апеляційного суду, воно відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо, злочин учинив у період іспитового строку за попереднім вироком, а також інші обставини. Зокрема, щире каяття ОСОБА_1 та його з'явлення із зізнанням визнано судом обставинами, що пом'якшують покарання. Обґрунтовано суд узяв до уваги як обставини, що обтяжують покарання, вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного колегія суддів касаційного суду вважає, що призначене засудженому покарання є справедливим, необхідним для його виправлення й попередження нових злочинів.

Посилання засудженого на те, що суд необ'єктивно оцінив обставини справи та дані про його особу, внаслідок чого призначив суворе покарання, є безпідставним.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення як матеріальної, так і моральної шкоди з ОСОБА_1, розглянуто відповідно до вимог ст.ст. 28, 328 КПК України та ст. 1168 ЦК України. Своє рішення суд належним чином умотивував і, посилаючись на принципи розумності та справедливості, правомірно задовольнив позов у частині моральної шкоди на суму 150 000 грн., вказуючи, що така сума відповідає характеру та обсягу моральних страждань потерпілої, пов'язаних з убивством ОСОБА_3, з яким, як установлено матеріалами справи, вона проживала однією сім'єю.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 5 червня 2009 року щодо нього - без змін.

СУДДІ:

З оригіналом згідно